Про те, як насправді розподілили державний бюджет – дізнавались журналісти-розслідувачі програми "Схеми: корупція в деталях".
Читайте також Як депутати та бізнесмени відпочивають у дорогих готелях під час карантину: розслідування
Мало хто помітив, але додаткових майже пів мільярда гривень пустили на фінансування ДФС та податкової міліції у її складі, чим подвоїли бюджет цього органу.
Як приймали зміни до бюджету
13 квітня 2020 року народні депутати на позачерговому засіданні Верховної Ради голосували за зміни до державного бюджету на 2020 рік. Головна ідея – акумулювати гроші для боротьби з COVID-19 в Україні.
Непрості часи вимагають від нас відповідальних дій,
– виголосив тоді в сесійній залі парламенту прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Серед іншого, в той день було урізано фінансування Українського культурного фонду, підтримку української книги та фінансування Суспільного мовника. Доторкнулось це й науки – скоротили фінансування досліджень і винаходів.
Денис Шмигаль / Фото minregion.gov.ua
Натомість видатки на інші сфери лише зросли. Зокрема, і на податкову міліцію та Державну фіскальну службу. На них додатково виділили 450 мільйонів гривень з державної скарбниці.
Кошти забрали і від Бюро фінансованих розслідувань – органу, який мав би замінити податкову міліцію, але створення якого зрештою провалили. У такий спосіб загалом на податкову міліцію й ДФС виділили приблизно мільярд – йдеться про ту ж структуру, яку раніше хотіли ліквідувати.
Зверніть увагу Дефіцит держбюджету України склав 23,5 мільярда гривень з початку року
Не всі підтримували таке збільшення. Так, наприклад, народний депутат від фракції "Голос" і член бюджетного комітету парламенту Володимир Цабаль розповів "Схемам", що намагався цьому протидіяти, але марно.
"Сама ДФС зараз збором доходів не займається. Тобто, це той орган, який просто мав реформуватись у 2 частини. Ну і, відповідно, сенс збільшувати фінансування того органу, який вже умовно не існує, в якому умовно залишилось якихось пару функцій, які там історично, всі ми знаємо, були не дуже успішними", – сказав Цабаль.
Він зазначив, що у Міністерстві фінансів так і не пояснили для чого збільшили видатки на ДФС.
Володимир Цабаль / Фото radiosvoboda
Що кажуть у "Слузі народу"
У самій президентській фракції також переконували, що є необхідність розпрощатися з податковою міліцією.
"Взагалі треба цю податкову міліцію і всі підрозділи, які займаються підприємцями – їх треба ліквідувати однозначно. Замість цього треба створити Державне бюро фінансових розслідувань", – сказав депутат від "Слуги народу" Олександр Качура.
Олександр Качура / Фото radiosvoboda
Обіцянки попередніх політиків щодо податкової міліції
Віктор Янукович
У 2012 році, за часів президента Віктора Януковича і прем'єр-міністра Миколи Азарова, з'явилася пісня про податкову міліцію, яка нібито написана пересічними її працівниками. У ній такі рядки: "Податкова міліція – це закон і справедливість. Це порядність і сміливість. Це дотримання права. Це захист держави".
Віктор Янукович / Фото УП
Водночас багато хто оцінює роботу податкової міліції не так, як співається в пісні. Після Революції Гідності різні очільники країни хотіли її ліквідувати – разом з економічними департаментами в СБУ та МВС. А натомість планували створити нову фінансову службу розслідувань.
Арсеній Яценюк
Такі обіцянки ще у 2015 році давав тодішній прем’єр Арсеній Яценюк.
Податкова міліція має піти в минуле. Тому до парламенту має бути внесений напрацьований закон про створення служби фінансових розслідувань. Демілітаризована, без погонів, без автоматів – але з мізками,
– казав Яценюк тоді.
І у 2016 році він все ще не полишав надію ліквідувати податкову міліцію. "Наше завдання – це ліквідація податкової міліції. Проєкт закону про створення служби фінансових розслідувань готовий", – запевняв він.
Арсеній Яценюк / Фото Главком
Володимир Гройсман
Через рік, у 2017-му, цю ж ініціативу попередника, яка подобалась громадськості, підхопив і наступний очільник українського уряду Володимир Гройсман. "Мова йде про те, щоб ліквідувати податкову міліцію вже остаточно", – сказав тоді Гройсман.
Володимир Гройсман / Фото Агрополіт
У 2018 році прем'єр Гройсман все ще не полишив надію створити новий орган фінансових розслідувань. "Треба ліквідувати, щоб органи не мали права приходити до підприємців і перевіряти. Ми маємо створити інтелектуальну службу – службу фінансових розслідувань", – підсумував він.
Цікаво Незадекларована нерухомість і бізнес-зв'язки родини: що відомо про генпрокурорку Венедіктову
Петро Порошенко
Підтримав його тоді ж і п'ятий президент України Петро Порошенко.
Було 3 священні корови – СБУ, поліція і податкова міліція, яку ніхто навіть чіпати не міг. Моя пряма політична воля полягає в тому, що цю структуру – податкову міліцію – слід ліквідувати", – наголосив Порошенко.
Петро Порошенко / Фото Громадське
Володимир Зеленський і його команда
У 2019 році вже новий український президент Володимир Зеленський та "нові обличчя" у владі також взяли на озброєння ініціативу попередників.
Володимир Зеленський / Фото УП
Так, народний депутат від президентської фракції "Слуга народу" і голова комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ще торік переконував, що це програмний пункт президента України та партії "Слуга народу", який вони впроваджують в життя.
Йдеться про створення органу, який відбере повноваження у Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, податкової міліції, яка буде ліквідована. І буде єдиним органом, що буде розслідувати злочини в сфері публічних фінансів,
– сказав тоді Гетманцев.
Утім, уже через три місяці – в січні 2020 року – "програмний пункт" президента і його фракції несподівано був відхилений комітетом, який очолює той же Данило Гетманцев. А згодом, за рекомендацією комітету, за його відхилення проголосувала Верховна Рада.
Данило Гетманцев / Фото ЕП
Чому законопроєкт відхилили
Народна депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк розповіла "Схемам", що достеменно не знає, чому відхилили законопроєкт.
До теми Немиті рагулі: Дубінський обізвав журналістів через скандал з румунським паспортом
"Як мені повідомили в комітеті, зникла політична воля на прийняття цього законопроєкту в тому вигляді, в якому він був підготовлений до другого читання. Я нагадаю, що до другого читання за моделлю, яку ми обрали, Бюро фінансових розслідувань підпорядковувалось Кабінету міністрів", – сказала Василевська-Смаглюк.
Ольга Василевська-Смаглюк / Фото Кореспондент
Сам же Данило Гетманцев відмовився пояснювати журналістам причину, чому ж очолюваний ним комітет зрештою відмовився від підтримки "програмного пункту президента", але зазначив, що він і донині "дуже агітує" за цей законопроєкт.
Біьше про те, на що витрачатимуть ці гроші – дивіться у програмі.