Ситуація з переробкою відходів в Україні
З 1 січня 2018 року в Україні заборонено захоронення на полігонах неперероблених побутових відходів. Тобто, офіційно система мала б запрацювати в усіх містах, проте поки що ця норма існує лише на папері.
Дивіться також: Небезпечне сміття: що в Україні роблять зі старими батарейками, лампами та електронікою
За словами експертів, справа не лише у неготовності більшості українців сортувати сміття – за неофіційними даними, це робить приблизно 4% жителів країни. Але й у тому, що в Україні поки що обмаль потрібної інфраструктури: заводів, які займаються вторинною переробкою відходів, встановлених біля будинків відповідних сміттєвих контейнерів тощо. Тому сміття сортують здебільшого ентузіасти, яким не байдуже і які готові витрачати час та ресурси, аби відходи перероблялися вторинно. Говорити ж про врегулювання цієї проблеми на рівні законодавства та введення штрафів за порушення – зарано.
Щоб запровадити це у будь-якому великому місті – потрібно збудувати інфраструктуру з переробки відходів, а тоді уже зобов'язувати населення сортувати сміття. Для цього потрібні фінансові вкладення досить великі. Наприклад, Київ – дуже велике місто, яке продукує близько 10% усіх відходів країни. Відповідно для того, щоб забезпечити місто такими потужностями, потрібно вкласти набагато більше коштів, ніж у Тернополі, скажімо. Я думаю, навіть одного великого підприємства буде недостатньо,
– пояснив у коментарі 24 каналу еколог Олександр Соколенко.
Проектний менеджер ГО "Україна без сміття" Катерина Хоменко підтверджує слова експерта і додає, що маленькі підприємства, які займаються переробкою відходів зараз, навряд чи впораються навіть зі столичним сміттям, якщо у місті з’явиться потрібна інфраструктура і сортувати почнуть усі його жителі. Й існуючих заводів точно недостатньо, щоб задовольнити потреби всієї країни. У світі для таких цілей існують окремі великі підприємства, які займаються виключно переробкою відходів.
Катерина Хоменко також розповіла, що сировину, яку люди приносять на сортувальну станцію "Україна без сміття" (Київ), продають заготівельникам – тут немає такого обігу, який би цікавив цілі заводи. Ті своєю чергою відвозять відсортоване сміття уже на підприємства. Наразі лише цій організації щодня здають відходи близько 200 сімей. За словами експертки, це – непогано, адже раніше цифра була меншою.
Читайте також: Гроші зі сміття: як на нелегальних сміттєзвалищах роблять бізнес
Сьогодні в Україні існує понад 500 пунктів збору вторинної сировини, куди кожен охочий може здати відсортоване сміття. Карту та детальну інформацію про них можна знайти на відповідному сайті. Зазначимо, що правила прийому сировини у різних пунктах можуть відрізнятися, тому перед тим, як вперше відвозити відсортоване сміття, слід уточнити деталі.
Навіщо сортувати побутові відходи?
В Україні можна було б значно зменшити розмір та кількість сміттєзвалищ, якби частина побутових відходів потрапляла на переробні заводи. Сьогодні у нас є підприємства, де, зокрема, переробляють метал, пластик, скло та папір. Проте, щоб вивозити сміття на переробку, потрібно його попередньо відсортувати.
На сміттєзвалищах відходи "зберігаються" та накопичуються роками. Так, щоб повністю розклалася металева бляшанка, потрібно близько 50 років, а скляна пляшка – приблизно 1000. Кинутий на землю сигаретний фільтр розпадатиметься до 3 років, губка для миття посуду – 200, а викинутий підгузник – до 500 років.
Тоді як звичайну паперову упаковку з-під пластівців можна переробити 7 разів, а 60 кілограмів такого паперу рівноцінні одному дереву.
Скільки часу розкладаються пластик, скло, папір чи метал
Як сортувати сміття
Перед тим, як розпочати сортувати сміття, варто врахувати декілька важливих моментів:
– збирайте та сортуйте лише чисту сировину, без залишків їжі та жиру;
– сміття ущільнюйте, щоб воно займало менше місця;
– всю дрібну однотипову вторсировину збирайте окремо (наприклад, відомий "пакет з пакетами");
– пляшки та тетра-паки потрібно промити, відкрутити кришечки (їх зберіть окремо) та стиснути;
– консервні бляшанки потрібно помити, усі бляшанки – максимально стиснути;
– варто звертати увагу на маркування на пластикових упаковках (у вигляді трикутника з цифрою (від 1 до 7) та/або літерами). Продукти без маркування до переробки не приймають.
Правила сортування сміття
Проте деякі сортувальні станції окремо приймають і сміття, яке не можна вторинно переробити (окрім небезпечних відходів). Потім його відправляють на утилізацію (високотемпературне спалювання). Це – платна послуга. Наприклад, на пунктах прийому ГО "Україна без сміття" у Києві за утилізацію 120-літрового пакету таких відходів потрібно заплатити 50 гривень, 20-літрового – 30 гривень. Спалюють це сміття на одному з заводів неподалік від міста.
Небезпечні відходи
До них належать: енергоощадні лампи, ртутні термометри, батарейки, побутова техніка та електроніка, машинне мастило, ліки, рідка хімія. Їх слід збирати в окремий контейнер з кришкою та здавати на утилізацію, яка сьогодні є платною. У загальне сміття викидати в жодному разі не можна.
Так, у Києві встановлено низку контейнерів для збору відпрацьованих батарейок, непошкоджених ртутних термометрів та ламп. Що стосується техніки, то на деяких сортувальних станціях приймають зламані прилади до 1 кг (наприклад, навушники чи дрібну електроніку). Утилізацією займається, зокрема, Центр управління відходами. Кожен пристрій розбирають на компоненти і сортують за видами матеріалів, більша частина з яких іде на вторинну переробку.
Органічні відходи
Для переробки можна використовувати компостне відро (продукти перегнивають на добриво). При правильному використанні відро не виділяє запахів, також воно не займає багато місця. Якщо це робити немає можливості, за словами еколога, органічні відходи можна збирати у окремий пакунок та викидати до загального сміття.
Кухонне компостне відро
Існує мобільний додаток "Сортуй" (від українських розробників), де дуже детально розписані правила сортування сміття для усіх його видів. Його можна скачати на Android та IOS.
Мобільний додаток "Сортуй"
З чого варто почати
За словами експертів, перший крок до сортування сміття, він і найвагоміший – це відмовитися від тих відходів, які нам насправді непотрібні. Мова йде, наприклад, про упаковки, якими можна просто не користуватися.
Читайте також: Авоськи, мішечки, екосумки: які українські бренди шиють стильні багаторазові торбинки
"Є країни, які заборонили взагалі виробництво і використання одноразових пакетів – це дуже хороша ініціатива. Мають бути штрафи, передусім, тому що, якщо їх не буде – "кульки" так само продаватимуть. Потрібно ввести певний перехідний період і розповісти, як до цього звикати. Люди, які часто користуються цими пакетами, матимуть час знайти альтернативу", – зазначив еколог Олександр Соколенко.
Експерти радять відмовитися від пакетів – їм існують багаторазові альтернативи
Катерина Хоменко додає, що дуже важливо сьогодні – почати говорити про сміття.
Коли у людини з'являється окрема "папочка" в голові, що є от таке питання як сміття. Окрім війни, виборів і так далі. Тоді люди починають задумуватися. Дуже важко пояснити, що сортування сміття важливе не лише для екології, а й для нашої економіки. Це – правильний стратегічний крок. Сміття – це ресурси, які коштують грошей,
– пояснила експертка.
За словами Олександра Соколенка, найголовніше – щоб запрацювала сама система. Тоді люди швидко навчаться сортувати: "Це так само, як чистити зуби вранці, чи інші побутові речі, які ми робимо, навіть не замислюючись – нескладно абсолютно".