Про крок до "нормалізації" стосунків почали говорити і в російських політичних колах, і у світових ЗМІ. Багато хто акцентував увагу на тому, що звільнення бранців було важливою передумовою поновлення переговорів в Нормандському форматі. В Україні до цієї події поставились більш стримано та обережно. Чому – давайте розбиратись разом.
Читайте також: Чому Путін погодився на обмін полоненими
Чому рано говорити про покращення стосунків із Росією?Чому рано говорити про покращення стосунків із Росією?
Тому що Росія очевидно не налаштована на те, аби покращення стосунків відбулось. Окупація Криму і підтримка Росією бойовиків на окупованих землях Донбасу все ще триває. І, як зазначає американське видання New York Times, немає жодних підстав очікувати, що Володимир Путін припинить підтримку сепаратистів на Донбасі або поверне Крим. Зрештою, війна із Росією триває у різних форматах, тому для початку нормалізації стосунків ще потрібно чимало роботи.
Читайте також: Має свою ціну: західні ЗМІ про обмін в'язнями між Україною та Росією
Чому війна із Росією ще не завершена?Чому війна із Росією ще не завершена?
Тому що на Донбасі тривають бойові дії. Обстріли відбуваються щодня, втрат через них ми зазнаємо регулярно.
Окуповані райони Донбасу / інфографіка 24 каналу
Тому що Росія активізувала аеророзвідку біля нашого кордону. Тому що біля кордону України завершується формування трьох додаткових російських дивізій, яке тривало з 2015 року. Продовжується формування 8-ї армії у Південному військовому окрузі, яка безпосередньо буде діяти на українському напрямку. На території окупованого Криму Росія створила потужне угруповання, яке дозволяє їй проводити операції в усьому регіоні Чорного моря. Це повітряний компонент, надводний і підводний флоти, а також сухопутний компонент, який посилився засобами протиповітряної оборони, що досягають майже до Києва.
Тому що Москва проводить потужну інформаційну кампанію, спрямовану на дестабілізацію ситуації в окремих регіонах України, на посилення недовіри серед населення до влади, дискредитацію державного керівництва та Збройних сил.
Тому що Росія продовжує шантажувати Україну у питаннях енергетичної безпеки та робить все можливе, аби впливати на енергозабезпечення України припиненням поставок вугілля та нафтопродуктів. Тому що Росія продовжує дипломатичну агресію проти України на світовій арені.
Важливо: Україна ще більше стала енергонезалежною від Росії
Чому обмін засудженими і полоненими – не показник?Чому обмін засудженими і полоненими – не показник?
Тому що цим кроком Росія зробила те, що у будь-якому випадку мала зробити. І тут є кілька нюансів.
Перший нюанс. Це була одноразова акція демонстрації конструктивних дій з боку Росії. Зроблена вона була не заради України.
Читайте також: У Зеленського розповіли, коли може відбутися новий обмін полоненими
Як пояснив 24 каналу політолог Володимир Фесенко, відпустивши українських полонених, Росія продемонструвала гуманітарний жест не стільки в наш бік, скільки в бік Заходу. "Цей обмін був значною мірою організований Заходом, не тільки Зеленський над ним працював. Так, якби не було ініціативи Зеленського, обміну не було би. Але і Меркель, і Макрон підключились до цього процесу, вони дали Путіну зрозуміти, що питання полонених – це для них тест. Перевірка, чи готова Росія до гуманітарних жестів та демонстрації конструктивної позиції, чи ні", – сказав він.
При цьому, як наголосила 24 каналу експерт Центру структурної політології "Вибір" Лілія Брудницька, для Путіна принципово пом’якшити стосунки із Заходом у найстисліший термін. "По-перше, накльовуються нові газові угоди. По-друге, внутрішньополітична ситуація у Росії така, що йому конче потрібна нині зовнішня підтримка", – пояснила вона.
Другий нюанс – це не перший обмін ув’язненими та полоненими між Україною та Росією. Брудницька нагадала, що аналогічне "потепління" стосунків було й у період президентства Петра Порошенка. Тоді також були обміни заручниками і полоненими, були і дзвінки Порошенка Путіну, і навіть окремі ознаки потепління у відносинах. Чим закінчилося – ми знаємо.
"Тому нині українській стороні треба бути надзвичайно обережною, а українському експертному середовищу – максимально коректно характеризувати поточну ситуацію між Україною та РФ. Добре плекати надії на мир, але краще утриматися від емоцій доти, доки ці надії не почнуть справджуватися. Наприклад, на зустрічі у нормандському форматі, на яку особисто я чекаю з певною тривогою", – сказала експерт.
Читайте також: Перша пресконференція Сенцова і Кольченка: про що розповіли звільнені політв’язні
Зрештою, обмін ув’язненими та полоненими, який відбувся 7 вересня – точно не останній. Нам ще є кого забирати у Росії. Журналісти називають це "обмінним фондом", а по суті – це сотні людей, яких незаконно утримує Росія.
Скільки ще людей лишається у полоні Росії?Скільки ще людей лишається у полоні Росії?
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила, що на території РФ і анексованого Криму залишаються понад 110 полонених українців. На окупованих територіях Донецької та Луганської областей бойовики незаконно утримують 227 громадян України – і це лише ті, про кого відомо.
Наскільки реально очікувати на їхнє повернення найближчим часом – важко передбачити. Поки що ніщо не вказує на готовність Росії до звільнення всіх, кого вона утримує. Навіть зміна риторики кремлівської пропаганди оминає це питання.
Як змінюється риторика Кремля?Як змінюється риторика Кремля?
Як написав журналіст Олександр Михельсон, російські ЗМІ активно почали говорити про перспективи "примирення" з Україною. Але всі дискусії на цю тему росіяни зводять до питання "Що робити з українською агресією?". За спостереженнями журналіста, "примирення" Києва з окупованими районами Донбасу для росіян означають "вибачення Києва, гроші Києва і ніяких прав для Києва".
Більше про те, які думкі є найбільш популярними у російських пропагандистів останні місяці, ми писали у матеріалі: Зеленський, Путін, референдум: про які переговори із Росією ідеться та чому це всіх обурює
При цьому у російських ЗМІ поступово зменшується концентрація повідомлень, які працюють на дегуманізацію українців. Від початку літа журналісти у Росії поступово відходять від масового тиражування повідомлень про звірства і знущання, організовані "українськими карателями". Кількість натяків на "українский слід" у всіх жорстоких злочинах, скоєних на території РФ поступово знижується.
Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко у коментарі 24 каналу також зазначив, що росіянам постійно транслюєтсья думка про те, що Україна – це failed state (держава, яка неспроможна підтримувати своє існування як життєздатна політична та економічна одиниця, – "24") і об’єкт зовнішньої політики.
"Риторика про неповноцінність держави Україна продовжує звучати. Значить, Кремль налаштований на формування політичного, а не військового контролю над Україною", – зазначив він.