Темна сторона цих досліджень довгий час залишалася засекреченою. Адже йшлося про таємні експерименти на людях. Це були особи із нижчих соціальних прошарків, але все ж – це були люди. Із кінця 1940-х американці випробовували різноманітні види наркотиків на сотнях людей. Детальніше – читайте в програмі "Конфлікти" на 24 каналі.

Перша частина програми тут Сотні людей із "поїхавшим дахом" та стрибок хіміка з 10 поверху: шокуючі експерименти ЦРУ з ЛСД

Лабораторії при борделях

У Нью-Йорку й Сан-Франциско секретні лабораторії створювали при борделях. Кімнати для "приватних зустрічей" обладнали спеціальним дзеркалом, щоби можна було спостерігати за жертвами непомітно.

Повії працювали на ЦРУ. Вони підмішували клієнтам ЛСД або щось інше. Потім вели в спальню, де науковці спостерігали за поведінкою піддослідного, записували результати, знімали відео і вивчали вплив психотропних речовин на мозок і поведінку людини.

Жертви – люди з ментальними проблемами

Ще одна група потенційних піддослідних кроликів – люди з ментальними проблемами:

  • жінки із післяпологовою депресією;
  • чоловіки із панічними атаками;
  • просто люди із проблемами сну.

Звертаючись до лікарень вони й не підозрювали, в що перетвориться їхнє життя. Учасників шукали серед тих, хто не міг підняти великого шуму чи спровокувати скандал.

Людям говорили, що дають ліки для одужання. Мета була одна: створити солдата, який може знищити людину. Не фізично, а морально убити її.

Переважно наслідком негласної участі в дослідах ЦРУ були затяжні депресивні стани. На відновлення йшли роки. Чимало було й тих, хто не міг миритися із тим, що його мозок вкрали – і накладали на себе руки.

Вплив ЛСД

В 1956 році до американських вчених нарешті дійшло – ЛСД не працює. Цей вид наркотику визнали нестабільним і таким, що призводить до непередбачуваної поведінки піддослідних. Експерименти із ним вирішили зупинити. Та це зовсім не означало, що програму Ultra згорнули.

Керівник проєкту MKUltra Сідні Готліб вважав, що ЛСД не варто відкидати на задній план. За його словами, цей препарат можна було б використовувати під час зустрічей політиків. Підсипавши комусь одному цього наркотику хід зустрічі можна було би коригувати в будь-яку сторону.

готліб
Сідні Готліб / GettyImages

Загалом у програмі MKUltra було 149 проєктів різного спрямування. Оскільки ЦРУ не має права працювати на території штатів, проєкти розкидали по різних країнах світу. ЦРУ серйозно намагалося вивчити чи можна використовувати у своїх цілях доволі екзотичні методики на межі з фантастикою. Це й гіпноз і навіть намагалися вживляти тваринам імпланти в мозок: щоби спробувати створити біороботів.

Bluebird та Artichoke

До появи програми MKUltra в ЦРУ існували 2 проєкти-попередники: Bluebird та Artichoke, спрямовані на методи ведення допиту. Головне завдання – зламати радянських агентів, змусити їх видати секрети й переманити на бік США. З появою ЛСД та досліджень наркотику ці програми перейшли в MKUltra.


Bluebird та Artichoke перейшли в MKUltra / express.co.uk

"Психіатричне занурення"

З усіх 149 проєктів, щонайменше 3 існували в Канаді. Один із них – дослідження Африканських знахарів, які лікували психічні захворювання без медичного втручання. У розумінні ЦРУ – це було контролем мозку пацієнта.

Цих знахарів досліджував доктор Реймонд Прінс, чиї досліди пізніше почнуть фінансуватися агентами відомства. Та найголовніший і найжорстокіший проєкт почав британський доктор Дональд Юен Кемерон. Він працював в інституті Аллена в Монреалі.

кемерон
Дональд Юен Кемерон / Фото Psechsearch

Психіатр Юен Кемерон створив так зване "психіатричне занурення". Він
вивчав способи впливу на людину з метою її зламати. Його роботами в середині 1950-х зацікавилися в ЦРУ. Виділяли йому гроші на обладнання й на гонорари. Аванс на початок детальніших дослідів – майже пів мільйона на сучасні гроші. Це був добрий старт для експериментів.

Клієнтами доктора Кемерона переважно ставали люди із депресією або шизофренією. Він вважав, що може вилікувати їх шоковою терапією комбінуючи її із психіатричним дайвінгом. Пацієнти не знаючи того ставали матеріалом для дослідів часто з невідворотними наслідками.

Після курсу "лікування" їм ставили підставні діагнози, які свідчили про те, що пацієнт невиліковний. А методи Кемерона не допомогли врятувати його.

Штучна кома

Методи його лікувань важко назвати професійними. Пацієнтів штучно вводили в кому від 3-х тижнів до 3-х місяців. Поки вони спали їм вводили різні наркотики й щонайменше 15 годин на добу крутили звукозапис, де один і той же голос постійно повторював одні й ті ж твердження. Усе це приправлене електрошоковою терапією.

Після такого лікування пацієнти забували, як ходити в туалет, забували як говорити, не могли зорієнтуватися де вони і хто вони. Наступала затяжна амнезія. Люди переставали бути схожими на людей. Більшість пацієнтів, яким вдалося відновитися, пізніше описували свій стан як "новонароджене немовля".


Жертва MKUltra / Фото mkultragirl.org

Оскільки свої методи доктор Кемерон позиціонував як прогресивні технології та новий погляд у психіатрії, то до нього зверталися багато охочих, які розчарувалися в традиційній медицині. До Евена Кемерона по допомогу зверталися сотні людей із різними діагнозами. У кінці практично кожен із них виходив з одним – амнезія.

Тільки через 15 років після його експериментів жертвам Ultra розповіли, що вони були учасниками програми ЦРУ. Незабаром виявилося, що й уряд Канади про експерименти знав із самого початку. Навіть виділив кошти для того щоби досліди продовжувалися.

Завершення проєкту

Проєкт Кемерона довелося прикрити в 1964 році. А разом із ним і всю програму MKUltra. У ЦРУ розуміли, що невдалих результатів експериментів забагато і якщо продовжити в тому ж дусі – постраждає репутація як служби так і влади загалом. MKUltra заховали в глибоку шафу. Але повністю від експериментів над людською психікою ніхто відмовлятися не думав.

Цікаво Полювання за інтелектом: як вербували вчених Третього Рейху

У гонитві за препаратами, які допоможуть контролювати людський розум американці й не помітили як перетворили на жертв власних же людей. Комусь оговтатися вдалося, комусь – ні. Однак факт залишається фактом – людський розум і свідомість залишаються таємничим секретом, від якого ще нікому не вдавалося знайти ключі.