Марків зазначив, що летів до Італії і не відчував ніякої загрози. Про це він сказав в ефірі програми "Свобода слова Савіка Шустера", пише 24 канал.

Важливо Марків планує позиватися до Європейського суду з прав людини, – Денісова

Як відбувалося затримання

У 2017 році Марків разом з дружиною прилетів до Італії, де живе його мати з вітчимом. В аеропорту ніяких проблем не виникло, однак вже на виїзді зі стоянки, що розташована біля летовища, їхню машину зупинили правоохоронці Італії.

Під'їхали ще 4 машини з працівниками італійської поліції та стався арешт. Одягли кайданки… Життя зупинилося на цій точці – приземленні в Італію,
– зізнався Марків.

За його словами, після затримання нацгвардійцю не пояснили причину затримання та одразу не висунули звинувачення. Правоохоронці, мовляв, просто хотіли перевірити документи.

Що було у в'язниці

Допит, за словами Марківа, почався безпосередньо у в'язниці. Під час слідчого процесу, що тривав приблизно 10 місяців, українцю змінили 28 співкамерників. За догадками нацгвардійця, ці чоловіки повинні були розговорити його.

Актуально Скажи, що винна Україна – ми тебе відпустимо, – італійські правоохоронці Марківу

Відчуття після оголошення вироку

Як сказав Марків, прокурор просив у судді покарання у вигляді 17 років арешту, але суддя через "неспівпрацю з органами слідства" призначила 24 роки.

Це словами не передати. Їхнє розуміння співпраці зі слівдством не є коректними. Вони хотіли від мене таку інформацію, яку я не був у змозі надати,
– пояснив Марків.

Він додав, що як військовослужбовець України не міг надати ту інформацію, яку хотіло слідство і суд.

У чому звинувачували Віталія Марківа

  • У 2019 році суд в італійському місті Павія засудив до 24 років ув'язнення нацгвардійця Віталія Марківа. Його визнали винним в загибелі італійського фотографа Андреа Роккеллі та російського перекладача Андрія Миронова на Донбасі ще у 2014 році.
  • Україна наполягала на непричетності українця до злочину. За інформацією слідства, двоє журналістів загинули в результаті обстрілу російсько-терористичних військ.
  • Більшість доказів нібито винуватості Марківа в суді були від російських пропагандистів: телеканалу Russia Today і сайту "Русская весна".
  • При цьому прокурори заявили, що не вважають повідомлення RT вирішальними для вироку, однак присяжним було заборонено обговорювати, що саме переконало їх у провині Марківа.
  • Згодом, українське слідство знайшло свідків, свідчення яких доводять невинуватість Марківа. Також сторона захисту вимагала включити до матеріалів справи документальний фільм "Не в тому місці. Не в той час", який підтверджує невинуватість військового.
  • Врешті під час розгляду апеляції 3 листопада 2020 року Марківа виправдали.