Крім цього, ексзаступник генпрокурора Віктор Чумак вважає, що швидко розслідувати все неможливо, але можна ефективніше. Про це він сказав в ефірі 24 каналу. І додав, що недопрацювань було багато ще до 2020 року.

До теми Венедіктова відзвітувала про результати розслідування справ Майдану: відео

Просування розслідувань

Він сказав, що починаючи з 2015 року, прокурори та тодішня влада не були дуже зацікавлені в тому, щоб розслідування щодо Майдану просувалося швидко.

Однак швидко взагалі це неможливо зробити, тому що це потребує кропіткої роботи. Там лише до 10 тисяч свідків по цих справах і до 4 тисяч епізодів, які розслідують,
– зазначив Чумак.

Втім, він вважає, що можна було б зробити все ефективніше за цей час. І наголосив, що у будь-якого керівництва прокуратури завжди була протидія щодо розслідування цих справ. Вже починаючи з 2020 року, розслідування проводив спецпідрозділ Державного бюро розслідувань, бо прокуратура не може бути органом досудового розслідування.

"Напрацювань було багато і ці результати, про які каже Венедіктова – це робота 7 років, які й дають можливості зараз виходити на підозри й направляти справи до суду", – наголосив Чумак.

Вони стосуються переслідування та нападів на активістів, які були учасниками Революції Гідності взимку 2013 – 2014 років. Майже тисяча томів справи стосується силовиків, слідчих і представників режиму президента-втікача Віктора Януковича.

Загалом у справах є майже 2,5 тисячі людей, що постраждали під час Євромайдану. З них приблизно сотня загиблих, яких згодом назвали Небесною Сотнею.

Про обшуки у музеї Революції Гідності

Ексзаступник генпрокурора вважає, що обшуки, які пройшли 19 листопада у музеї Револіції гідності, – політично налаштовані. Люди, які зараз перебувають на чолі органів хочуть розбурхати суспільство. І всі ці дії – скоординовані.

"Напередодні річниці Майдану проводити всі ці кроки – це нехтувати пам'яттю тих, хто загинув. А також вони ставлять під сумнів результати Майдану", – вважає Чумак.