Це результати опитування, проведеного в листопаді-грудні групою рейтинг з рекордною кількістю респондентів – 40 тисяч осіб. Тобто серед заявлених кандидатів саме чинний президент має найбільший антирейтинг.

Читайте також: Зефір замість шоколаду: про ганебні змови Порошенка, які не перекрити жодним Томосом

Як таке сталося, що Порошенко починав президентство з результатом 55% підтримки на виборах, а зараз стільки же кажуть, що готові обрати будь-кого іншого, але тільки не його? Питання не тільки у гучних обіцянках – згадайте про курс 10 гривень за долар або антитерористичну операцію, яка буде тривати не дні, а години. І не в обіцянках продати бізнес або посадити трьох друзів.

Ці невиконані обіцянки Порошенка завжди можна списати – мовляв, "вирвали з контексту" або "недочули". Але так само офіційна виборча програма Порошенка – його контракт з країною на 5 років – тріщить по швах від прострочених обіцянок. Фактично, в політичному сенсі чинному президенту можна оголошувати дефолт.

Однак чи не головного удару по рейтингу Порошенка завдали корупційні змови. 2018 рік став переломним. Влада Петра Порошенка вирішила більше не приховувати своїх корупційних апетитів та відверто, а часом вульгарно проводила свої схеми.

Петро Порошенко
Петро Порошенко

На сам кінець року я пропоную нагадати, до яких цинічних змов вдавався чинний президент, щоб зберігати владу та збагачувати клани-приліпали. Головною оборудкою не тільки 2018, а всього правління Порошенка, я вважаю схему "Роттердам+". Вона примітивна і водночас замаскована від людських очей. Адже гроші крадуться не напряму з бюджету, а виводяться з гаманців усіх споживачів електроенергії.

Читайте також: Зразкова класична схема: про "шахрайську приХватизацію "Центренерго" кланом Порошенка"

За схемою "Роттердам+", тариф сформовано в такий спосіб, що для виробництва електрики начебто було спалено високоякісне екологічно прийнятне вугілля, яке було доставлено в порт голландського міста Роттердам, придбано там українськими станціями, а потім переправлено через всю Європу до України.

В реальності ж, жодного кілограма вугілля з Роттердама не прибуло до України, використовують низькоякісне екологічно шкідливе вугілля з українських шахт або з окупованих територій, доставлене через Росію. І жодного транспортування із Роттердаму не відбувалося.

За рахунок такого обману, в собівартості електроенергії утворювалася віртуальна складова, яка і становила надприбуток для Ріната Ахметова, який контролює три чверті теплових електростанцій в Україні. А оскільки таку формулу було схвалено регулятором енергетики, сформованим президентом Порошенком, на чолі з колишнім співробітником компанії "Рошен" Дмитром Вовком, то за подібне благословення президент мав отримати щедрі "чайові" – іншою мовою, відкат.

Аудит, проведений на замовлення НАБУ, встановив, що тільки за один рік було переплачено 15 мільярдів гривень, і для завершення кримінального провадження підлеглі Артема Ситника потребують підтвердження аудиту експертною установою. Знайти такого сміливця непросто, пам»ятаючи, як проти експерта, який вирахував збитки за афери з рюкзаками Авакова, було відкрито кримінальні справи самою поліцією.

Друга схема поточного року по цинізму – це остаточне захоплення агентами Віктора Медведчука внутрішнього ринку автомобільного газу та дизеля. Агенти Путіна контролюють близько 40% споживання, пересадивши Україну на нову голку енергетичної залежності. Це відбувалося так само за сприяння чинного президента.

Віктор Медведчук
Віктор Медведчук

Так, підконтрольна йому СБУ спочатку зачистила конкурентів Медведчука на ринку автомобільного газу, влаштувавши їм вирвані роки. Проти них було почато кримінальні справи начебто за статтею фінансування тероризму. Потім їм інкримінували ввезення в Україну сильнодіючих отруйних речовин, згодом спецслужба змушувала шукати в колісних парах ешелонів арештованих цистерн із газом вибухівку.

У підсумку, жодної підозри за це нікому пред’явлено не було, а за цей час пов’язаний з Медведчуком трейдер заповнив ринок автогазом, придбаним в "Роснєфті". Так само і з мережею заправок "Роснєфті" в Україні – Антимонопольний комітет України, тотально контрольований заступником глави АП Олексієм Філатовим, погодив їх придбання тими ж людьми Медведчука, і зараз вони розбудовують мережу під брендом "Глуско".

І на останок ці ж люди Медведчука придбали в російської "Транснєфті" трубопровід, яким "Роснєфть" тепер качає на Україну дизель, обсяги якого звіряють з Ігорем Кононенком. Враховуючи, що повз пильне око президента Порошенка жодна муха не пролетить, а тут Медведчук розгорнув у всіх перед очима нечувану активність, є всі підстави вважати, що за мовчазну згоду Порошенко отримав не лише лояльність телеканалів Медведчука, але також щедрі чайові.

Читайте також: Підступний план Порошенка: як президент хоче заслужити лояльність Трампа і позбутися Ситника

Ще одна схема 2018 року – це продовження розграбування державного підприємства "Обєднана Гірничо-Хімічна Компанія", яка після революції гідності відійшла в корупційну квоту "Народного фронту". Тоді керівником цього підприємства був призначений близький до Миколи Мартиненка Руслан Журило, який каналізував усі потоки через фірму-прокладку Мартиненка Bollwerk.

Руслан Журило
Руслан Журило

Зараз Журило відсторонений від посади, він перебуває на лаві присяжних як член злочинного угрупування Мартиненка по іншим епізодам. Але міністерство економіки не лише не призначило конкурс на нового керівника "Обєднаної Гірничо-Хімічної Компанії" – на її чолі перебувають і далі люди Мартиненка-Журила.

Міністр економіки Кубів саботує передачу підприємтсва до Фонду державного майна, що могло би прокласти дорогу для його приватизації, усунення смотрящих і залучення інвесторів. Апофеоз цього цинізма – продукція, вироблена на державному підприємстві – "Обєднаній Гірничо-Хімічній Компанії" – продовжувала цього року вивозитися через фірми-прокладку Мартиненка Bollwerk, на якій осідав головний прибуток.

Читайте також: Чим займався Порошенко під час двох тижнів воєнного стану: цікаві факти

У цьому випуску я розповів про три кричущих схематози, які за моєю оцінкою "перемогли" в сумному хіт-параді політичної корупції 2018 року. Це – ціна приходу до влади нечесних на руку політиків, яку платить все суспільство. І наш єдиний шанс – це обрати чесну владу на виборах 2019 року.ф