Аналізуючи приїзд президента Туреччини Реджепа Ердогана до України, російські медіа дійшли несподіваного висновку про те, що цей візит мав на меті зближення Туреччини та… Росії. У викривленій логіці кремлівських пропагандистів розібратися непросто, але суть приблизно така: Ердоган хотів не лише трохи "подражнити" Путіна та підняти власні акції, але й водночас запевнити Москву, що на жодні серйозні пропозиції він у Києві не пристав. Втім, до того, що писали цього тижня медіа країни-агресора, повернемося трохи згодом, а поки що згрупуємо достовірнішу інформацію.

Читайте також: Україно-турецькі стосунки: навіщо Ердоган зустрічався з Порошенком

"Всі підстави для оптимізму"

Отже, як вже повідомлялося, Ердоган взяв участь у VI засіданні Стратегічної ради високого рівня між Україною та Туреччиною, на якій йшлося про двостороннє співробітництво. А також, окрім зустрічі з главою нашої держави Петром Порошенком, Ердоган мав розмову з прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом, спікером Верховної Ради Андрієм Парубієм та заступником голови Меджлісу кримськотатарського народу Мустафою Джемілєвим.

Підводячи на брифінгу підсумки саміту, Петро Порошенко зазначив, що розраховує на допомогу свого турецького колеги. А конкретніше на те, що Туреччина увійде в міжнародну групу з деокупації Криму. (Про цю групу президент України говорив під час свого недавнього виступу в ООН). До того ж, додав Порошенко, "ми були б дуже зацікавлені в збільшенні представництва Туреччини в Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ. Ми дякуємо за дуже чітку і добре організовану роботу Спеціальної моніторингової місії, на чолі якої стоїть представник Туреччини", – наводить слова Порошенко газета "Сегодня".


Ердогана у Києві зустрічали урочисто. Російські медіа підкреслили: зацікавленість у цьому візиті була більшою з української сторони, аніж з турецької

"Також найближчим часом особливу важливість буде для нас мати підтримка нашими партнерами, зокрема Туреччиною, розгортання миротворчої місії ООН на території окремих районів Донецької та Луганської областей", – додав Порошенко.

Три години, які ми провели на зустрічі з паном президентом у форматі віч-на-віч, дають мені всі підстави для оптимізму в розвитку всіх сфер нашого двостороннього співробітництва і багатосторонньої координації,
– резюмував глава України.

Частково підстави для оптимізму у Порошенка справді є. Адже Ердоган чітко та ясно висловився з головного питання: він вкотре наголосив, що Туреччина не визнає незаконну анексію Криму. "Я ще раз запевнив пана Порошенка, що Туреччина буде продовжувати підтримувати суверенітет України, її територіальну цілісність, включаючи Крим, і політичну консолідацію".

Ми не визнали і не визнаємо незаконну анексію Криму. Ми дуже задоволені підтримкою, яку надає Україна кримським татарам, які довели вірність своїй країні,
– сказав він.

За словами Ердогана, Туреччина буде продовжувати пильно стежити за ситуацією навколо кримських татар в окупованому Криму і актуалізувати це питання на міжнародному порядку денному, цитує турецького президента агентство УНІАН.


Цю світлину можна охарактеризувати так: зустріч двох президентів та перших леді "пройшла у теплій, дружній атмосфері". Петро Порошенко заявив, що проникся оптимізмом після розмови з турецьким колегою

Але покладати занадто великі надії на Реджепа Ердогана все ж не варто. "Ердоган – дуже прагматичний діяч, яким керують не щирі почуття, а геополітичний інтерес", – коментує для "Німецької хвилі" керівник Центру політичного аналізу "Пента" Володимир Фесенко. Експерт віддає належне вмінню президента Туреччини вибудовувати паралельні багатовекторні відносини з Росією та Україною, утримуючи при цьому баланс у суперечливих для Москви та Києва питаннях.

Читайте також: Чи не притягне приїзд Ердогана немилість США до України

Саме ця багатовекторність Ердогана є причиною того, що "досі свій потенціал як "адвоката" кримських татар Анкара використовувала мало, що не раз ставало приводом для розчарування офіційного Києва, зазначає Володимир Фесенко. І, очевидно, під час розмови з Ердоганом Порошенко озвучив йому очікування Києва щодо ролі Анкари у звільненні кримськотатарських політв'язнів і припинення репресій російської влади проти діячів Меджлісу, додає експерт. Принаймні під час прес-конференції турецький президент сказав, що питання Криму є для Туреччини "делікатним", і пообіцяв "вжити заходів щодо наших братів, кримських татар, які перебувають в ув'язненні", – пише "Німецька хвиля".


Сторони обговорили й економічне співробітництво, але головною була тема Криму. Президент Туреччини підтвердив ще раз: анексію півострова Росією він не визнає

Видання додає:

Анкара не приєдналася до міжнародних економічних санкцій, запроваджених проти Росії після анексії Криму, і продовжує проект будівництва газопроводу "Турецький потік", який має пройти по дну Чорного моря в обхід України. Саме тому в Києві Ердоган так і не дав відповіді на пряме запитання про те, чи готова Туреччина підкріпити свої заяви про підтримку суверенітету України запровадженням санкцій проти РФ.

Інша чутлива для України проблема, яка озвучувалася під час переговорів Порошенка та Ердогана, – порушення турецькими суднами режиму міжнародних санкцій, накладених на порти анексованого Криму. Згідно з інформацією Майдану закордонних справ, починаючи з 2014 року, турецькі кораблі фігурують другими після російських за кількістю суден-порушників у Криму".

Читайте також: Туреччина закрила свої порти для суден із Криму

Американський чинник та російський інтерес

Приїзд Ердогана до Києва має ще один нюанс: він відбувся на тлі різкого погіршення турецько-американських відносин. "Напередодні київського візиту взаємини Анкари з Вашингтоном опустилися нижче рівня 2003 року – тоді Туреччина не надала американцям свою територію для вторгнення в Ірак. Вашингтон впорався з режимом Саддама без Анкари, але це запам'ятав. Відтепер Туреччину перестали вважати беззаперечним союзником США.

Арешт співробітника американського посольства, громадянина Туреччини, 4 жовтня 2017-го року став новою віхою в історії цих відносин. Вашингтон у відповідь заморозив видачу всіх типів віз турецьким громадянам, публічно заявивши, що відтепер співробітники дипмісій США не відчувають себе в безпеці. Туреччина відреагувала, виключивши американців з системи спрощеної видачі віз в аеропортах, і закривши можливість отримання віз через Інтернет", – зазначає в статті для ізраїльського сайту "Деталі" журналіст Осман Пашаєв.

Але й це ще не кінець історії. Америка та Туреччина не зійшлися в поглядах й на іншу – вельми чутливу проблему: сирійську.

Незважаючи на те, що адміністрація Трампа зажадала від Анкари не перетинати сирійський кордон, турецька армія увійшла в сирійський Ідліб в той момент, коли Ердоган вилетів до Києва об 11:55 в понеділок,
– додає Пашаєв.

Проте як це все стосується відносин Туреччини та України? Власне, прямо не стосується ніяк. Хіба що у Туреччини з'явилася "публічна можливість перекласти на Вашингтон відповідальність за погіршення американо-турецьких відносин". А це "дозволить дещо пом'якшити ті закиди, які Ердогану довелося вислухати від "друга Порошенка". Туреччина ж не приєдналася до санкцій, введених проти Росії через окупацію Криму, і це викликає роздратування кримськотатарського населення, яке турки публічно називають братнім", пише журналіст.

А оскільки на тлі всіх останніх подій Ердоган не збирається згортати чи мінімізувати економічні стосунки з Москвою, Київ "навряд чи отримає від Анкари щось більше, ніж церемоніальну підтримку в ООН і дипломатичну риторику", – резюмує Пашаєв.

Не треба від Туреччини чекати аж надто багато. Анкара не буде вдаватися до економічної війни з Кремлем заради України. Ердоган взяв курс на поліпшення взаємин з тими державами – Іраном, Ізраїлем, Єгиптом та Росією, – з якими у його країни завжди було непрості відносини, і псувати їх заради Києва він не буде. Бо вже пересварився з Заходом і тому ризикує лишитися у геополітичній самотності,
зауважує на своїй ФБ-сторінці політичний експерт Сергій Таран.

Але, додає Таран, "Туреччина була і буде регіональним конкурентом Московії, тому гарні відносини з Анкарою – це завжди баланс проти північного ворога". На цій оптимістичній ноті огляд думок щодо перспектив україно-турецької дружби можна було б і завершувати, але погляд на події з-за "порєбріка" є також досить цікавим.

Читайте також: Туреччина vs Росія: удари в спину тривають

Скажи, хто твій друг…

Самонавіювання, яким займаються російські медіа, варте дослідження хоча б тому, що дуже часто свідчить про протилежність дійсності та тих тез, які закладають у свої статті автори сусідньої держави. "На просторах Інтернету порахували – Ердоган з Путіним тільки в цьому році зустрічався 5 разів. І якщо президент Росії назвав турецького лідера "другом" один раз, то його колега не скупився на похвалу і вісім разів згадав про "друга Володимира", – із захватом повідомляє російський НТВ.

І тут таки додає: "На зустрічі Порошенко та Ердоган посміхалися, називаючи один одного друзями". Але, як зазначається далі, "говорити після цього про черговий "удар у спину" Росії навряд чи варто".

На зустрічі Ердоган був стриманий у заявах, чого не можна сказати про Порошенка. Він замість україно-турецьких відносин більше говорив про Росію і притягував Туреччину в союзники. Прес-конференція після тригодинної зустрічі перетворилася на бенефіс Порошенка. Він говорив від імені обох президентів, підкреслював стурбованість Ердогана долею "кримськотатарських братів". Тим часом глава Туреччини не раз говорив, що Туреччина не визнає воз'єднання Криму з Росією,
– констатує видання.

І в останньому реченні, як не дивно, говорить правду.

На те, що Туреччина не визнає анексію українського півострова, вказують й інші мас-медіа. Зокрема, РБК.ru. Останнє щоправда, додає, що коли "один із журналістів запитав Ердогана, чи готова його країна приєднатися до антиросійських санкцій на тлі постійних заяв про підтримку територіальної цілісності України", той "замість відповіді став розповідати про делікатність теми Криму і долі кримських татар. "Ми зараз намагаємося вдатися до будь-яких заходів щодо наших братів кримських татар, які перебувають в ув'язненні, і я думаю, що з часом ми отримаємо результат цих зусиль", – передає видання слова турецького лідера.

Читайте також: Як Крим може стати повністю незалежним: неочікувана відповідь Порошенка

І підливає дьогтю в мед, додаючи, що "в серпні 2017 року міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу пояснив, що Туреччина не приєдналася до антиросійських санкцій, оскільки "віддає перевагу політичному залученню та діалогу".

Цю ж цитату Чавушоглу наводить і російська "Независимая газета". "НГ" також звертається до публікацій у турецькій пресі, де говориться, зокрема про таке:

Туреччина намагається зберегти зв'язки як з Києвом, так і з Москвою. І їй вдається досягти рівноваги. Але ця рівновага хитка та вразлива.

"Туреччина не підтримує анексію Криму, але не підтримує і антиросійські санкції", – пише "НГ".

Видання звертає увагу і на зволікання українського уряду, який вже давно обіцяє офіційне визнання для кримських татар, але при цьому обіцянки так і лишаються обіцянками.


Ердоган зустрічається з Путіним доволі часто. І навіть називає його "другом". Проте, як пише російська "Независимая газета", намагається тримати хисткий баланс між Києвом та Москвою

"Меджліс вже багато років вимагає від Києва визнання кримських татар корінним народом Криму, який має право на самовизначення. Йдеться про автономію в складі України. На сьогодні це питання здається формальністю. Президент Порошенко вже кілька разів, починаючи з 2015 року, публічно заявляв про свою підтримку ідеї надання кримським татарам національно-культурної автономії на території Криму. Мова йде про внесення поправок до українського законодавства і оновлення розділу Конституції України. Над проектом працювала спеціально створена Порошенком група експертів. Влітку повідомлялося, що вже восени цього року президент України може внести документи на розгляд Верховної Ради. Цього поки не сталося. Деякі експерти припускають, що українська влада побоюється наслідків такого рішення, з огляду на відносини і зв'язки кримських татар із Туреччиною", – зазначається у статті "НГ".

А РІА "Новости" тим часом припускає, що Туреччина й сама не проти заволодіти Кримом.

В Туреччині вважають, що історично Крим – це її частина. Якщо згадати, що Ердоган в якійсь мірі є прихильником відродження величі Османської імперії, то ця мрія про втрачені території теж рухає ним. Тобто тут він ситуативний союзник Порошенка,
говориться у публікації.

Тут вже, щоправда, Росія (а, точніше, її засоби масової інформації) судять про Ердогана по Путіну. А ще – плутають Путіна і Порошенка, який, на їхню думку, перебуває у "своєрідній зовнішньополітичній ізоляції". "Іноземні держави практично нікуди не запрошують главу України, та й самі не прагнуть потрапити в Київ. Після Ердогана в країну може приїхати президент Азербайджану Ільхам Алієв. Якщо не проводити таких зустрічей, в українців може скластися думка, що за кордоном їх президента не поважають", – вважає "Московский комсомолец", забуваючи про те, що нещодавно Петро Порошенко зустрічався із президентом США Дональдом Трампом.

А видання "Дни. ru" й поготів дозволяє собі очевидне хамство. Коментуючи невизнання Туреччиною анексії Криму, один із запрошених експертів зазначає у коментарях, що "приблизно так само турки поводяться на базарі. Те, що у сучасної Туреччини базарна політика – це вже абсолютно очевидно, і навряд чи вона зміниться".

Шкода, що президент Туреччини Реджеп Ердоган не читає "Дни. ru", а, втім, ціну своєму "другу Володимиру", він, без сумніву, знає дуже добре.

Читайте також: Сонний конфуз трапився з Ердоганом у Києві