Так, посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцький відправив листа із відповідним текстом голові Суспільного телебачення Зурабу Аласанії.
Читайте також: Україна – Польща: як змінять "антибандерівський" закон та що це означає
Посольство Республіки Польща в Україні висловлює своє глибоке обурення формою, а також змістом програми О. Зінченка "Розсекречена історія. Страсті за Бандерою", яка транслювалася на телеканалі UA:Перший 6 квітня,
– мовиться в офіційному документі.
Так, польський дипломат вважає, що дискусія в студії за участю чотирьох осіб, прихильників Бандери, була "заздалегідь невміло спланованою".
У листі також вказано, що місія суспільного ЗМІ, зокрема, полягає в збереженні об'єктивності, фактографії і строгому дотриманні залізних правил журналістики. Але, як вважають в дипломатичному представництві, програма Олександра Зінченка стала "карикатурою на цю місію".
Обурив посольство також представлений у програмі образ Польщі та те, що ведучий "не дав можливості висловитися польській стороні".
Республіка Польща вважає, що історичний діалог з Україною є абсолютно необхідним. Проте, він повинен базуватися на правді і повазі до чутливості другої сторони,
– йдеться у листі.
Хто такий Степан Бандера?Український політичний діяч, один із чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу ОУН – голова Проводу ОУН-Б. Разом з Ярославом Стецьком були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. Невдовзі після цього гітлерівці помістили Бандеру під домашній арешт, а потім – у центральну Берлінську в’язницю. 2 роки перебував у концтаборі Заксенгаузен, згодом Бандеру звільнили та запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак він відхилив пропозицію та на співпрацю з гітлерівцями не погодився.
Радянський уряд уповноважив КДБ вбити Бандеру в Мюнхені. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.
Чому у Польщі вороже ставляться до історичної постаті Бандери? Як відомо, в Польщі вважають саме Бандеру винним у Волинській трагедії, в результаті якої загинули тисячі поляків і українців. З новою силою суперечка розгорілася в 2016 році з подачі керівної партії "Право і справедливість", неформальним лідером якої є Ярослав Качинський. Тоді польський парламент визнав Волинську трагедію геноцидом і визначив день вшанування пам’яті загиблих.