Однак тоді в Леоніда Кучми були приховані мотиви щодо таких парламентських змін – кажуть експерти. Та і зараз поділ Ради на дві палати таїть чимало небезпек. Детальінше про це дізнавалися журналісти 24 каналу.

Читайте також: Парламентські вибори-2019: що треба знати про ключові повноваження ВРУ

► Досвід Швеції

Шведський парламент Риксдаг за довгу історію, а заснували його ще в 15 столітті, випробував різні моделі. Довгий час рішення ухвалювалися в двопалатному парламенті. Проте всередині минулого століття раціональні скандинави порахували і вирішили відмовитися від дороговартісного бікамералізму. Тож з 1971 року перейшли до однопалатної системи.

У той час як заможна Швеція майже півстоліття законотворить в однопалатному парламенті, в Україні вкотре заговорили про створення двопалатного.

Питання грошей

Як кажуть експерти, цей проект може влетіти в копієчку. Адже скоріш за все, верхній та нижній палатам буде затісно в стінах Верховної Ради. Тому потрібно ще одне приміщення, кошти на отримання апарату, зарплатні та інші витрати.

Поки що про бікамералізм в команді Зеленського заявили як про ідею на майбутнє. Тому кошторису немає, адже навіть невідомо, за яким принципом можуть обирати представників у верхню палату.

гроші
Цей проект може влетіти в копієчку

Чим займаються палати

За світовою практикою вся законотворча робота ведеться в нижній палаті. Верхня ж, її часто називають сенатом, погоджує вже ухвалені рішення. Ще займається міжнародною діяльністю.

"Верхня палата стабілізує законодавчий процес, але це можливо зробити і в однопалатному парламенті без того, щоб створювати додаткову палату. Другий момент, яким опікується верхня палата, це наглядові функції", – зазначив експерт Олександр Водянніков.

Читайте також: Чи розбираються українці у програмах політичних партій: цікаве дослідження

Плюси та мінуси бікамералізму

З одного боку, верхня палата пильнує, аби з парламенту не вийшли скандальні закони. Тому бікамералізм вважають ознакою демократичності. З іншого боку, часто-густо така робота в дві руки гальмує ухвалення законопроектів. В Україні, де і без того документи довго припадають пилом на вулиці Грушевського, двопалатна система може звести нанівець законотворчість.

Передбачає збільшення тривалості законодавчого процесу. Це водночас передбачає встановлення співвідношення повноважень між верхньою і нижньою палатами. І ще ряд ускладнень, які, в цілому, призводять до зменшення ролі парламенту,
– наголосив експерт Олександр Москалюк.

Це призваодить і до збільшення повноважень президента – застерігають експерти. Саме тому ця ідея так припала до душі ще Кучмі. В 2000 році питання двопалатності лунало на референдумі, який мав дозволити посилити владу президента. Тоді більшість українців підтримали пропозицію.

Багатьом президентам, починаючи з Кучми, подобалася двопалатність саме тому, що таким чином можна було обмежити вплив парламенту на політичні процеси і на законодавчі процеси. Через верхню палату можна було контролювати законодавчий процес і впливати на нього більш активно,
– підкреслив експерт Володимир Фесенко.

В чому головна небезпека

Часто бікамералізм притаманний країнам з монархічною історією. А ще федераціям. Наприклад, Сполученим Штатам Америки. Адже дозволяє представити інтереси регіонів. В українських реаліях така система загрожує національній єдності. Повзучий сепаратизм і перетворення України на федерацію – ось, наприклад, який мотив переслідує ще один прихильник бікамералізму – кум Путіна Віктор Медведчук. Про це попереджає експерт.

Це частина великого плану федералізації України, яка спрямована на її знищення. І цей план вироблений в Москві. Ми побачимо в цій верхній палаті представників тих, кого Путін називає донецькими сепаратистами,
– застерігає експерт Валерій Пекар.

медведчук
Віктор Медведчук

► Що пропонують експерти

Натомість, експерти пропонують вдосконалювати парламент, який вже існує.

Читайте також: Парламентські вибори-2019: підводні камені партійних списків

Наприклад, завдяки зменшенню терміну повноважень з п'яти років до чотирьох. Тоді працюватимуть ефективніше. А головне – більш свідомо підходити до вибору народних депутатів.