Великі лісові масиви, степи та луги з багатою медоносною рослинністю здавна сприяли розвитку бджільництва на українських територіях. Ще з часів Київської Русі цим ремеслом займалися майже всі селяни. Українець Петро Прокопович у 19 столітті змінив застарілу систему, і винайшов сучасний рамковий вулик.
Цікаво Українець, який створив емблеми ОУН, Пласту та авіакомпанії Lufthansa
Прокопович народився поблизу міста Батурин, що на Чернігівщині. Кар'єру пасічника чоловік почав у 23 роки. Перед тим були військові походи, чин поручика та медалі за відвагу від відомого російського полководця Суворова. Втомившись від служби, Петро придбав кілька десятків вуликів.
Петро Прокопович / Скріншот з відео
Чоловік самотужки дбав про власні рої, намагаючись удосконалити методи догляду та лікування комах. Також він уважно вивчав поведінку бджолиних сімей, записував спостереження у щоденник. Українець одним із перших у Російській імперії почав укладати теоретичну основу бджільництва.
Винахід українця сприяв розвитку виробництва меду / Фото terraditoscana
Найбільше питань у пасічника виникало щодо підходу у збиранні меду. Аби дістати солодкий продукт з поширених на той час вуликів-дуплянок, потрібно було винищити бджолині сім'ї димом.
Прокопович вважав, що такий метод є варварством та безглуздям. Адже гинули найкращі сім’ї бджіл, які збирали найбільше меду.
Вулик-дуплянка / Фото wikipedia
У 1814 році бджоляр сконструював перший у світі рамковий вулик. У ньому рамка стала самостійною частиною бджолиного житла. Це дозволило відкривати вулик, оглядати та збирати мед без жодної шкоди для комах.
Прокопович впроваджував свій винахід насамперед у власному господарстві. Невдовзі його пасіка стала найбільшою у світі – налічувала 10 тисяч бджолосімей.
Рамковий вулик / Фото kyiv.ridna.ua
Прокопович впроваджував свій винахід насамперед у власному господарстві. Невдовзі його пасіка стала найбільшою у світі – налічувала 10 тисяч бджолосімей.
Усвідомивши важливість свого відкриття, Петро Прокопович заснував першу та єдину на той час у Європі школу пасічників. Навчання там проводилося українською мовою і тривало 2 роки. За понад пів століття школа випустила понад 700 кваліфікованих пасічників, серед яких – і представники з-за кордону. При школі було кілька власних навчально-промислових пасік.
Винахід українця використовують бджолярі зі всього світу на своїх пасіках / Фото wikipedia
Чутки про українського винахідника дійшли і до царського імператорського двору. Микола І особисто приїжджав на Чернігівщину, щоб скуштувати меду з пасіки Прокоповича. Саме імператор доручив змінити маршрут залізниці, що, за планами, мала пролягти посеред вуликів.
Імператор Микола I / Фото poradu.pp
Додав слави пасічнику і Тарас Шевченко. У 1843 році Кобзар побував у домівці вченого, у його школі. Про цю зустріч український письменник згадав у повісті "Близнюки": "З’їжджу тижнів на два, три до Батурина. Там, біля Батурина десь, живе наш великий пасічник Прокопович. Послухаю його розумних розмов …".
У Петра Прокоповича під Батурином Шевченко зробив малюнок "На пасіці", на якому зобразив чоловіка, який довбає вулик-дуплянку.
Тарас Шевченко "На пасіці" / Фото t-shevchenko.name
Винахід українця, фактично, поклав початок бджільництву в тому вигляді, в якому відомий зараз. Вулики, збудовані за принципом Прокоповича, на сьогодні використовують мільйони пасічників в усьому світі.
Читайте також Неймовірна історія української спортсменки, на честь якої створили унікальну ляльку Барбі
Перший пам'ятник бджоляру встановили 1935 року у Львові. Він точно відтворює винайдений Прокоповичем рамковий вулик. До 240-річчя народження Прокоповича у 2015 році Національний Банк України випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.
Монета, яку випустили на честь народження Петра Прокоповича / Фото wikipedia