У Києві почалися українські мітинги і віче. Активна і патріотична громадськість брала владу в свої руки. Впевненості політикам додавали потужні м’язи у вигляді війська.
Читайте також: Індо-пакистанська війна: історія конфлікту та найвідоміші бої
Гуртуватися разом українцям допоміг процес українізації. Імперське командування навіть заохочувало прояви національного патріотизму, як ліки проти агітації більшовиків.
Створення Центральної Ради
Вже в березні 1917 року з’явилася Центральна Рада. Вперше за кілька століть – свій орган найвищої влади. Поставлений перед фактом тимчасовий уряд колишньої Імперії погодився на це за умови лояльності українців.
Грушевський на проголошенні 1 Універсалу Центральної Ради
Основна влада в Центральній Раді належала силам, пов’язаним із російськими соціалістами. Найбільші фракції: Українська партія революціонерів та есерів і Українська соціал-демократична робітнича партія. Представник перших – Михайло Грушевський – очолив Центральну Раду, представник других – Володимир Винниченко – очолив її уряд.
Проте експерименти українських соціалістів обірвалися через рік – штурмом більшовиків Києва. Але тоді, на світанку незалежності, весною 1917 року гасла Центральної Ради переважно викликали ейфорію.
Читайте також: Бойові дії на льодовику та ядерна зброя, яку відчує весь світ: індо-пакистанська війна
Тільки в листопаді 1917-го року, після фактично оголошення війни російськими більшовиками, Київ проголошує Четвертий Універсал. Його автори з одного боку декларують незалежність Української Народної Республіки, а з іншого – напередодні вторгнення росіян ослаблюють військове крило молодої держави.
В той час, коли більшовицькі загони вже рухалися на Київ, ЦР ухвалила перехід армії від військової структури до міліцейської. Старі частини розформувала – а це головна причина, чому під Крутами опинилися курсанти,
– розповів письменник Дмитро "Калінчук" Вовнянко.
Один із авторів цього рішення – Володимир Винниченко – уособлення хаосу і суперечностей. Він – нібито й український патріот, публіцист, борець за права знедолених з тісними зв'язками в Росії, двічі глава уряду, автор текстів усіх Універсалів. Після поразки України Винниченко був позитивно оцінений Москвою – Ленін запросив Винниченка очолити проросійську Українську Радянську Республіку.
Читайте також: "Криваві землі": у Полтаві на залишках тисяч закатованих збираються будувати оселі, – NZZ
На відміну від інших українських патріотів, полеглих у боях і замордованих більшовиками, Володимир спокійно доживав віку в Швейцарії, отримуючи пенсію від комуністів.
Вторгнення більшовиків в Україну
В грудні 1917 після вторгнення більшовики фактично одразу зайняли Харків і створили фейкове керівництво Радянської України – прикриття подальшої окупації. Незабаром пали Чернігів і Полтава. Від повного фіаско Республіку врятували кайзерівські війська, а платою союзникам був український врожай – підписані у Бресті угоди передбачали, що Україна відправить мільйон тонн зерна Німеччині і Австро-Угорщині.
Наприкінці лютого 1918 року вже вели наступ у східному напрямку 23 німецькі дивізії, а в південно-східному – 10 австро-угорських дивізій. В авангарді союзників билися українські частини армії УНР. Спільними зусиллями більшовиків прогнали. Але біда сама не ходить, повертати борги було титанічно складно. Нормою стала ситуація, коли продукти в селян забирали безпосередньо військові союзників.
Армія УНР
Цивільне населення опанувала зрада і виправити це обіцянками Центральній Раді не вдалося. Спроба щось поміняти в домовленостях з союзниками обернулася переворотом.
Через рік після перших універсалів, весною 1918 року кайзерівські війська допомогли усунути від влади Центральну Раду. Замість ліваків біля керма країни став військовий аристократ правих поглядів – гетьман Павло Скоропадський.
Приміщення Центральної Ради
За півроку при владі Українська Республіка отримала свою валюту – гривню, було відкрито більше 150 нових шкіл і гімназій, кілька університетів і музеїв. Крім того, Скоропадський реформував і підтягнув 60-тисячне військо. Але фортуна була на боці інших – гетьманат Скоропадського валили соціалісти Центральної Ради спільно з більшовиками, в тому числі і російськими.
Читайте також: Вікінги: яким насправді був народ воїнів, що наганяли жах на всю Європу
11 листопада 1918 року Комп’єнським перемир'ям закінчилася Перша світова війна. І Відень, і Берлін відкликали солдат з України і зосередилися на домашніх проблемах. Країни Антанти розмовляти із союзниками свого ворога не бажали, від імені України з аліантами домовлялися посланці нової державної формації. Вдома штурм Києва почали війська Директорії, очолювані Симоном Петлюрою.
Скоропадський відмовився від влади
Павлу Скоропадському закидали корупцію, авторитаризм і нехтування інтересами селян. Шукаючи опори серед бізнес-еліти Скоропадський відкотив земельну реформу і вимагав поздавати захоплені у великих землевласників наділи. Проте через сім місяців гетьманат замінила Директорія.
Я, гетьман всієї України, впродовж семи з половиною місяців покладав усі свої сили на те, щоб вивести країну з того важкого становища, в якому вона перебувала. Бог не дав мені сили впоратися. Нині, з огляду на умови, що склалися, керуючись винятково благом України, від влади відмовляюся,
– заявив Скоропадський.
Взяття Києва відзначили з великою помпою. Нова влада була патріотичніша, ніж Центральна Рада, і більш демократичніша, ніж режим Скоропадського. Втім, з землею в них теж не вийшло – скасування приватної власності розізлило крупних землевласників і нічого не дало простому землеробу. Серед плюсів нової влади була спроба дерусифікації.
Павло Скоропадський
Ворогів у Директорії було значно більше ніж союзників: червоні росіяни зі Сходу, білі росіяни з півдня, відновлена Річ Посполита з заходу. Попереду були найтяжчі два роки Української Республіки. Сподіватися можна було лише на себе – людей, які творили армію УНР.
Читайте також: Як легендарні спартанці готувались до жорстоких боїв: вражаючі факти
Героїзм української армії під час визвольних змагань 1917-1920 років був тим елементом, що цементував прагнення українців до незалежності. Впродовж 1918-го українська армія відвоювала Донбас, вийшла до Кубані і захопила Крим.
30 квітня 1918 року солдати Донецької групи армії УНР біля станції Колпакове встановили свої символи на кордоні Української держави – дві високі стели з написом УНР, з тризубами і в національних жовто-блакитних кольорах. Через сто років, у 2018 році цей день в Україні стане Днем прикордонника.