Дезінформація завжди небезпечна, а особливо у часи кризи. Адже часто вона посилює наші страхи, створює паніку та провокує суперечки. Фейків у мережі уникнути не вдасться, тому потрібно навчитися відрізняти їх від правди.

Читайте також Хаос та паніка: як дезінформація впливає на людей і що з цим робити

Проаналізуємо фейки, які останнім часом найактивніше поширюються мережею.

Чутки про те, що прессекретарка Володимира Зеленського Юлія Мендель може бути вагітна від глави держави, поширили одразу кілька джерел.

Засновник політичного руху на підтримку Порошенка "25%", журналіст Роман Реведжук у фейсбуці опублікував пост, в якому припустив вагітність Мендель.

What? Мендель вагітна від Зеленського?
– написав Реведжук.

Пост Романа Реведжука
Скриншот посту Романа Реведжука у фейсбуці

Також про начебто любовну інтрижку між президентом та його прессекретаркою в ютубі розповів і екслідер партії "5.10" Геннадій Балашов. За його словами, чутки про вагітність ширяться урядовим кварталом.

Невже президент вирішив піти шляхом Кеннеді, Клінтона, Януковича? Якщо чутки підтвердяться, то нас очікує крах слуг народу,
– зазначив Балашов.

Дивіться відео з ютубу Балашова

Що відомо про Балашова?

Політичний філософ, психолог, блогер, директор агентства нерухомості "Липки". У 1998 – 2002 роках був нардепом. Очолює політичну партію "5.10". Під час президентських виборів 2014 року підтримував Петра Порошенка. А у 2019 році сам був одним із кандидатів на посаду президента.

Інформація викликала неабиякий ажіотаж у мережі.

Водночас Мендель виклала фото з останніх поїздок до Одеси та Чернівців. На них у прессекретарки Зеленського не помітні ознаки вагітності.

Мендель у Чернівцях
Мендель у Чернівцях / Інстаграм Юлії Мендель

Прессекретарка Зеленського на морі в Одесі
Прессекретарка Зеленського на морі в Одесі / Інстаграм Юлії Мендель

Зрештою, якою б не була ситуація, такі питання особисті. Тому поширення їх для громадськості свідчить про непрофесіоналізм. Часто таку інформацію розповсюджують заради рейтингів або дискредитації когось.

Після того, як цей матеріал 24 каналу вийшов на сайті, Юлія Мендель поділилася ним на своїй сторінці в інстаграмі та підтвердила: чутки про її вагітність – це фейк.

Читайте, думайте і пам’ятайте:
Ви – те, що ви споживаєте. Особливо, коли йдеться про інформацію,
– написала Мендель.

Стадіон у воді?

Президент Володимир Зеленський 4 липня був присутнім на відкритті після капітального ремонту стадіону в місті Южне, що на Одещині.

Президент в Одесі Коли заберуть махіну: Зеленський влаштував "розбір польотів" через танкер Delfi – відео

Наступного дня у мережі з’явилася інформація, що після дощу стадіон весь у воді. Про це у фейсбуці написав Андрій Даниленко. За його словами, президент виголосив промову і поїхав. А тоді випав дощ і затопив стадіон.

Все, до чого торкнеться Зе (Зеленський – 24 канал) перетворюється в лайно (економіка, армія, міжнародна політика, закони, суди),
– написав Даниленко.

Фото стадіону. яку розмістив Даниленко
Фото стадіону. яку розмістив Даниленко / Фейсбук Андрія Даниленка

Виявляється, ні

Однак на його жаль, інформацію спростував мер Южного Володимир Новацький. Він заявив, що знімок старий та відфотошоплений, а сама інформація – фейкова.

Головним завданням, яке влада ставила перед проєктувальниками, була побудова якісної дренажної системи. Адже ділянка – проблемна, на ній завжди утворювалася "стояча вода" після дощу, бо він побудований в низині,
– наголосив Новацький.

Та додав, що вода того дня зійшла зі стадіону протягом години.

Фото стадіону від мера Южного
Фото стадіону від мера Южного / Фейсбук Володимира Новацького

Кажуть, знання не купиш, а от результати головного тесту випускників пробують продавати.

До теми У мережі шахраї зливають фейкові відповіді на ЗНО-2020: як не клюнути на гачок

Що пропонують махінатори

Шахраї за певну плату пропонують випускникам та їхнім батькам придбати зошити сертифікаційних робіт ЗНО. Можна без правильних відповідей (дешевше), а можна й з ними (доведеться викласти більше).

"Продавці" інформації запевняють у надійності й достовірності своїх джерел. Аби переконати людину скористатися "чудовою пропозицією" махінатори надсилають лист із буцімто офіційної скриньки Українського центру оцінювання якості освіти. Часто шахраї ще ставлять на псевдо документи логотип центру.

Як це коментують в УЦОЯО

Водночас в УЦОЯО наголошують, що в установі створено потужну систему захисту інформації на всіх етапах підготовки та проведення ЗНО. Укладають тести і друкують сертифікаційні роботи в умовах суворої конфіденційності.

Безумовно, купити можна що завгодно, але стовідсотково це не буде тест ЗНО,
– наголошують там.

У центрі закликають випускників та їхніх батьків не ставати жертвами махінаторів. Адже це лише гроші на вітер.

Ветеран поскаржився на підроблені медалі

Учасник АТО Олег Болдирєв на псевдо "Мартін Брест" заявив, що ветеранам у червні вручили фальшиві медалі "Учасник бойових дій".

Деталі "Пластикові" медалі для ветеранів АТО: що відомо про гучний скандал із несподіваним фіналом

Мовляв, вони не металеві, а зі звичайного пластику, лише підфарбованого в золотистий колір.

Образився і сам військовий (свій пост він завершив надемоційним "виродки, тупо виродки"), та й громадськість загалом. У коментарях до допису ветерана люди писали "сильніше принизити армію неможливо", "а чому не паперові", "яка війна, такі й медалі".

Начебто пластикова медаль
Начебто пластикова медаль, яку отримали ветерани / Фото з фейсбука "Мартіна Бреста"

Його колега спростував це

Водночас популярний блогер із Вінниці та колишній боєць АТО Олександр Гром написав у фейсбуці, що у 2018 році бачив пластикові медалі "Ветеран війни". Однак тоді зчинився справжній скандал. Гром зауважив, що, наскільки йому відомо, після розголосу "пластик вилучили з військкоматів".

Крім того, у положенні про відзнаку чітко написано, з якого матеріалу вона має бути виготовлена.

А тоді й сам ветеран відмовся від слів

Згодом Олег Болдирєв таки виправив свій пост фейсбуці. Він вибачився за дезінформацію. Пояснив, що його ввела в оману вага медалі – сплав дуже легкий і надто схожий на пластик.

Я повинен вибачитися перед тими людьми, яких, хоч і мимоволі, обдурив своїм постом про медаль, і перед Міністерством оборони України. Емоції під час виявлення цих надлегких медалей періщили просто через край,
– написав "Брест".

Щоб переконатися, з чого ж таки медаль виготовлена, АТОвці підпалили її. Вона не розплавилася, а нагрілася – це доводить, що відзнака металева.

Наприкінці травня у Міннеаполісі відбулося скандальне затримання афроамериканця Джорджа Флойда. Поліцейський душив затриманого, попри його благання зупинити це. Після цього люди вийшли на мітинги – спершу у Міннеаполісі, згодом по всіх Сполучених Штатах, а тоді – й по світу.

Дізнайтеся більше Джордж Флойд помер: хто це, чому виникли протести і чому про нього говорять зірки

Популярності набув кадр з "Сімпсонів", на якому зображена сцена начебто арешту Флойда, яку творці змогли передбачити.

На фото правоохоронець затримує афроамериканця, тримаючи на його шиї коліно. Саме такий прийом застосували поліцейські при арешті Джорджа Флойда, що й призвело до його смерті.

Кадр зробили, аби привернути увагу до проблеми

Згодом виявилося, що такого кадру в мультсеріалі немає. Знімок зробив користувач мережі з ніком Юрі Помо. Він зобразив скандальний арешт та одну з героїнь Лізу Сімпсон, що тримає плакат протестувальників "Справедливість за Джорджа".

Так Юрі Помо відреагував на події, які сколихнули всі США та світ. Чоловік хотів, аби завдяки мультсеріалу люди задумались над ситуацією.

Всім з дитинства відомий цей мультсеріал. Уявіть, що ви дивитесь з дитиною епізод, де трапляється ця жорстока сцена, без жартів, іронії, яка присутня в "Сімпсонах". Що ви будете відчувати?
– написав Помо.

Взимку 2020 року коронавірус увірвався в наше життя та відчутно змінив його. COVID-19 – тема, яку обговорюють найбільше. Відповідно й фейків щодо цього теж багато. Пригадаємо деякі з них.

Зверніть увагу Нова загроза чи фейк: що відомо про новий вірус в Казахстані, "небезпечніший за COVID-19"

Увага: дезінфекція з вертольотів

З 12 березня в Україні впровадили загальнонаціональний карантин. А вже 16 березня у соцмережах українців закликали з 23:00 залишатися вдома, бо проходитиме дезінфекція з вертольотів.

Фейкова інформація про дезінфекцію від коронавірусу

Фейкова інформація про дезінфекцію від коронавірусу / Фото з відкритих джерел

Такі повідомлення отримали жителі Львівщини, Тернопільщини та Києва.

Неправдивість цього повідомлення підтвердили у фейсбуці Тернопільського штабу по боротьбі з коронавірусом. Окрім того, офіційне спростування цієї інформації поширила у фейсбуці і пресслужба СБУ.

Інші фейки про коронавірус:

  • Ліки від коронавірусу є.
  • Курці не хворіють на COVID-19.
  • Щоб виявити коронавірус, достатньо затримати повітря.
  • Часник і цибуля чи вітаміни захистять COVID-19.
  • Люди з другою групою крові більш вразливі до коронавірусу.

Так само не варто довіряти інформації, де джерелом є невідомий "лікар з Китаю, який перехворів коронавірусом", таємничий "вірусолог з МОЗ Італії", секретний "брат керівника відділу Офісу Президента", знайома "українка, яку не поклали до лікарні в США" тощо.

Хто поширює такі фейки

Продукують їх, переважно, низькоякісні ЗМІ – заради рейтингів і тиражів. Вони ж разом із соцмережами також несуть відповідальність за поширення неправдивої інформації, яку виголошують політики, чиновники, експерти чи невідомі жартівники.

Кому це вигідно: фармкомпаніям, виробникам засобів індивідуального захисту, нечесним бізнесменам, які вирішили нажитися на пандемії.

Де черпати правдиву інформацію

  • На сайтах американського Центру контролю та профілактики захворювань і Всесвітньої організації охорони здоров'я.
  • В Україні – на сайтах Міністерства охорони здоров’я, Центру громадського здоров’я, офіційних телеграм-каналу і вайбер-спільноти "Коронавірус_інфо".

Зверніть увагу Як розпізнати фейки в інтернеті: головні ознаки, на які ви могли не звертати увагу

  • Насамперед скептично ставитись до будь-яких новин в інтернеті чи постів у соцмережах.
  • Перевіряти на першоджерелах. Якщо в новині є посилання – перейти по ньому.
  • Читати текст повністю, адже заголовки часто можуть бути маніпулятивними.
  • Перевіряти автора – чи реальна він людина та чи заслуговує на довіру.
  • Звертати увагу на дату публікації.
  • Аналізувати інформацію – факт це чи лише чиясь суб’єктивна думка.
  • Пам’ятати необмежені можливості фотошопу та не завжди вірити картинці, якою б правдоподібною вона не виглядала.
  • Радитися з експертами.

Ресурс для перевірки правдивості інформації

  • Чим більше з’являється неправдивої інформації, тим популярнішими стають ресурси із фактчекінгу. З 2003 році в США виник FactCheck.org. Місія цього сайту – моніторинг публічних заяв політиків і викриття брехні.
  • Сайт, на якому спростовують міфи про американську культуру: snopes.com та TruthOrFiction.com.
  • Європейські журналісти та активісти також розробляють ресурси для боротьби проти фейкових новин. Наприклад, BBC створив ресурс BBC Reality Check.
  • В Україні теж існують ініціативи з перевірки правдивості новини. Зокрема, StopFake.org, заснований у 2014 році.

Фейки в українському медіапросторі: дивіться відео