На перший погляд – це звичайні тілоохоронці, але якщо копнути глибше, то з'ясуємо, що кожен вміє водити всі види транспорту, стріляти з усіх видів зброї, а ще володіє кількома іноземними мовами, бойовими мистецтвами й має просто сталеві нерви. Детальніше – у програмі "Спецслужби" на 24 каналі.

У попередній програмі Армія привидів: як Росія використовує вагнерівців під час гібридної війни

Їхня місія – цілодобово за всім стежити. Наприклад 2011 року на тренувальний курс подали заявку майже 16 тисяч осіб, але пройшли трохи менш як 160 людей. З них лише трьох допустили до президента.

Секретна Служба США з'явилася в країні в 1865 році. Але перші її завдання були зовсім не пов'язані з охороною глави Білого дому. Після закінчення громадянської війни в Штатах, близько третини готівкового обігу були фальшивими, тому Авраам Лінкольн наказав створити орган, що допоміг би розв'язати цю проблему. Так і з'явилася Секретна служба при Департаменті казначейства.


Авраам Лінкольн / Фото з "Вікіпедії"

Агенти мали схожі із тодішніми поліцейськими права й тісно з ними співпрацювали. Однак замість арештів – займалися вилученням незаконної готівки та її утилізацією. Це вже потім, зарекомендувавши себе як надійний інструмент у боротьбі із шахраями – відомству надали більше повноважень. Вони стали повноцінними розслідувачами. Однак на той час про охорону президента ніхто й не думав.

Іронічно, що Лінкольна вбили наступної ж ночі в театрі. Але навіть тоді, ніхто не здогадався охороняти президента. Поки в 1901 році не убили 25 президента США Вільяма Маккінлі. Саме тоді Конгрес країни висунув ідею переформатувати Секретну Службу й надати їм повноваження для охорони.

Через рік, в 1902 році відомство вже на постійній основі, крім розслідувань та решти своїх обов'язків – почало оберігати глав Білого дому. За більше як півтора століття агентство виробило стільки технік і тактик, стикалося зі стількома викликами, що сьогодні саме його заведено вважати якщо не найпотужнішою, то точно найдосвідченішою структурою.


Секретна служба США / Фото Getty Images

Взагалі, у служби є 2 місії.

  1. Перша – захист глави Білого дому, але в списку ще й колишні президенти, їхні родини й колишні високопосадовці.
  2. Друга – розслідування. У юрисдикції агентів такі ж розслідування, як і в решти інших правоохоронних органів країни.

Перший серйозний виклик для відомства трапився в листопаді 1950 року за президентства Гаррі Трумена. Глава Білого дому перебував у гостьовому будинку. Один агент охороняв вхід, кілька поліцейських стояли по периметру. Зненацька на вулиці з'явилися двоє пуерториканців. Вони без попередження відкрили вогонь. Їхня ціль – зовсім не агент, не копи, а Гаррі Трумен. Однак добратися до нього не вдалося.

Попри те, що в спецпризначенця Леслі Кофельта випустили 3 кулі, йому не просто вдалося стримати наступ: він одним пострілом, лежачи на спині влучив нападнику в голову, іншого розстріляв (пізніше виявиться, що пуерториканець вижив), однак врятуватися самому не вдалося. Кофельт помер ще до приїзду швидкої від отриманих поранень. Одна із куль прошила легеню – шансів не було.

Леслі Коффельт став єдиним агентом, що загинув на цій посаді захищаючи президента / Скриншот із відео

Якщо Трумена врятувати вдалося, то Джона Кеннеді, на жаль ні. Щодо Секретної Служби – експерти й дослідники поділилися на 2 табори:

  • критики говорять, що президента убили через те, що агенти були недостатньо пильними. Адже всюди були багатоповерхові будинки з відкритими вікнами. Дозволити президенту їхати у відкритому автомобілі посеред вулиці оточеній такими будівлями – це нонсенс;
  • прихильники відомства навпаки кажуть, що тоді тільки починали розроблятися методики збереження президентського життя. Тому критикувати агентів тут безглуздо. Адже тоді не було ні технологій, ні можливостей їх отримати.

Кеннеді убили зі снайперської гвинтівки. Саме після його смерті в Секретній службі задумалися над створенням контрснайперського підрозділу.


Кеннеді застрелили у машині / Фото АР

У червні 1968 року, після убивства Джона Кеннеді, убили і його брата Роберта. Для США та подія була неабияким потрясінням, що призвела до змін. Не тільки у сфері охорони, але й у системі функціонування Секретної Служби.

Читайте також Вбивство Джона Кеннеді: як розгорталися події фатального візиту президента

Того ж 1968 року з'явився закон, що зобов'язував агентів охороняти не тільки глав Білого дому, але і членів їхніх родин, віцепрезидентів, заступників і решта високопосадовців. Щобільше, їх охороняли довічно. Або доти, поки суб'єкт охорони не одружиться чи вийде заміж. Тоді захист спадає. І як виявляється – охороняти чинного президента – це вже не така і складна робота. Слідкувати за колишніми посадовцями чи їхніми дітьми набагато складніше.

У березні 1981 після виступу Рональда Рейгана в готелі Хілтон у Вашингтоні, на нього напав чоловік, відкривши вогонь не тільки по Рейгану, але й по супутніх. Влучити йому не вдалося. Президента власним тілом прикрив агент Секретної Служби Тім Маккарті. Йому куля влучила в ребро, печінку, діафрагму й легеню.


Замах на Рональда Рейгана / Архівне фото

Маккарті вдалося не просто вижити, а й навіть повернутися на роботу. Щоправда, уже не в секретну службу, а в поліцію. Хоча, він отримав звання героя, як і його колега, який оперативно скерував президентський автомобіль до лікарні, щоби переконатися, що президент не ушкоджений.

Рейгана вдалося врятувати, але Маккарті все одно вважає це погано виконаною роботою. Адже якби вони добре постаралися, то стрілок взагалі б навіть не дістав пістолет. Однак права на помилку в агентів і справді нема. Діяти потрібно максимально швидко і впевнено – це якщо говорити про роботу вже безпосередньо із президентом. А щодо підготовки – тут усе ще складніше.

Перед тим, як лідер країни прибуває на якусь подію, агенти прораховують усе до найменших деталей. Спочатку в хід йде розвідка, яка докладає стан справ. Відштовхуючись від розвідданих, агенти складають план дій. Сценаріїв там десятки – на будь-яку непередбачену ситуацію. Програма захисту президента в принципі завжди одна – щоби не трапилося, главу Білого дому потрібно максимально щільно прикрити своїм тілом і намагатися посадити його в лімузин, щоб евакуювати якомога далі від епіцентру загрози.


Робота у Секретній службі США / Фото АР

Вимоги до агентів досить суворі:

  • хороша фізична підготовка,
  • наявність водійських прав,
  • знання іноземних мов,
  • стресостійкість,
  • порядність,
  • відповідальність,
  • гострий зір,
  • менеджмент.

Обов'язково потрібно бути громадянином США віком від 21 до 37 років на момент вступу. До речі, служба в армії не є ключовою, хоча зазвичай більшість агентів – це колишні спецпризначенці. Але наявність переваг ще не означає гарантований вступ. Кілька разів на рік усі агенти проходять перекваліфікацію й мають підтверджувати свої навички на практиці.

Ментальне здоров'я – головна вимога для вступу. Агент Секретної Служби під час роботи отримує інформацію й доступ до державних таємниць і приватного життя найвищих посадовців країни. Аби уникнути перевербування чи зливу інформації кандидати проходять повний медогляд: психолог, психотерапевт, тренінги, тести й навіть поліграф.

Цікаво Інструмент для вбивства: на кого полювала спецслужба UDBA у Югославії

Зарплата коливається від 70 тисяч доларів на рік для новачків і до 200 тисяч для вже досвідчених професіоналів.

Більше – дивіться у відео програми.