Шанс на зміни з'явився з відходом у вічність Леоніда Ілліча Брежнєва, який 18 років стояв на чолі Союзу. На другий день після смерті генсека громадянам Радянського Союзу оголосили про призначення нового генсека. 16 червня 1983 року владу в свої руки взяв колишній глава КДБ Юрій Андропов.
Читайте також: Чорнобровий "санта" Брежнєв: що ховалося за милою посмішкою генсека
Те, що влада опинилася в руках 68-річного діабетика з хворими нирками лише виглядало незрозумілою простому обивателю "партійною закономірністю". Згодом час відкрив залаштункові домовленості з Брежнєвим. Повернення до ЦК після 15 років у ролі головного лялькаря Луб'янки збіглося з низкою загадкових подій. Дорога до найвищої посади перед Андроповим дивним чином розчищалася від конкурентів.
Обличчя Куби і людина без обличчя: Фідель Кастро і Юрій Андропов
У 1980 році за нез'ясованих обставин в автокатастрофі загинув один із реальних кандидатів на пост генсека – перший секретар компартії Білоруської РСР Петро Мошеров. Член політбюро ЦК КПРС і товариш Брежнєва Костянтин Черненко теж вибув з гри – отруївся і став важкохворим інвалідом. Секретаря ЦК Костянтина Кириленка, в якого теж були шанси замінити Брежнєва, інтригами змусили піти на пенсію – його скомпроментували неповерненням сина з-за кордону.
Костянтин Черненко. Його час ще прийде, хоч, здавалося, він вибув з гри
До влади рвався і голова московського міськкому Віктор Грішин, але і його вибили з перегонів з допомогою КДБ, який мав докази зв'язків між Грішиним і московською торговою мафією. Розвіялися шанси отримати московський престол ще одному товаришу Леоніда Ілліча – голові Компартії України Володимиру Щербицькому. Брежнєв не дожив кілька днів до пленуму ЦК, на якому сподівався проштовхнути його кандидатуру.
Брежнєв (ліворуч) помер і не встиг проштовхнути Щербицького (на фото – праворуч)
Після похорон Брежнєва він почав втілювати свої ідеї щодо реформ в країні. Ослаблену корупцією і невмілим керуванням комуністів економіку Андропов вирішив лікувати улюбленим способом росіян – в магазинах подешевшала горілка. Півлітра "андропівки" коштувало 4,70. Це було на 60 копійок дешевше, ніж мінімальна ціна горілки за Брежнєва. Підпоювання населення мало ослабити критику радянської влади. Інші методи боротьби з "інакомислієм", яким надавав перевагу Юрій Володимирович, були набагато жорстокіші.
Напис на етикетці жартома перекладали як: "Вот Он Добрый Какой Андропов"
Андропов, до слова, прийшовши на Лубянку в 1967 році і одразу почав реформу КДБ "під себе". Знайшов потрібні аргументи, щоб вибити в Брежнєва дозвіл на розширення повноважень Комітету. Створив поділ на управління: від "Першого" – зовнішня розвідка до "П'ятого" – боротьба з ідеологічними ворогами всередині країни. Розбудував систему чекістів від республіканських аж до районних відділків. КДБешники "займалися" практично всіма підприємствами і організаціями. А наприкінці 70-х Андропов почав слідкувати за партійними бонзами і збирати на них компромат.
Вже за десять років роботи у КДБ Андропов мав компромат на усю верхівку Союзу
Андропову вдалося створити касту нового дворянства. До складу комітету входили і розвідники, і прикордонники, на озброєнні чекістів було найсучасніше обладнання, танки, кораблі і військова авіація. Створили перші групи радянського "спецназа" – "Альфа" і "Вымпел". Загалом штат андропівського війська нараховував майже півмільйона силовиків. З такими картами на руках Андропову було просто оголосити після приходу до влади так звану "борьбу с тунеядством". Міліція і дружинники влаштовували облави в робочий час по магазинах, перукарнях і кінотеатрах. Так шукали прогульників роботи.
Саме Юрій Андропов дав старт кар'єрі Михайла Горбачова
Щоб не повторювати звірств сталінських часів, які могли обернутися повстаннями типу Угорського і Чехословацького – "Залізний Юра" вимагав від підлеглих діяти акуратніше. Серед протеже, яких витягує за собою в Москву Андропов, був і його земляк із Ставрополья Михайло Горбачов, і виходець із чекістської школи азербайджанець Гейдар Алієв. Для обох це був тільки старт перед зоряним часом.
Маловідомий чиновник Володимир Путін на презентації книги про Андропова у ФСБ
На похоронах першим біля його труни йшов Костянтин Черненко, за кремлівським протоколом – наступник померлого генсека. Гучні андропівські розслідування згорнули, а лисуватий земляк із Ставрополя, якого Юрій Володимирович витягнув до Москви, сам того не бажаючи, стане свідком падіння Радянського Молоха.
Читайте також: Як Путін став президентом РФ: маловідомі факти політичної кар'єри чекіста
Відновленням ролі чекістів і перетворенням таємної поліції в новий клас дворянства займеться інший вихованець "Андропівської Школи", якому пощастило бути при владі набагато більше, ніж скромні 15 місяців.
Які "редакції" пережила біографія Юрія Андропова, чому його позаочі називали "Ювелір", і як людина без обличчя й тотальним самоконтролем сформувала андропівський стиль управління, паралельно звівши з розуму власну дружину – дивіться у програмі.