Про підозри обом екснардепам повідомили ще 5 вересня. Інформацію про це у Генпрокуратурі поширили, не називаючи імен підозрюваних осіб. Однак, зрозуміти, що йдеться саме про Вілкула та Колєснікова у цьому випадку абсолютно не важко.

Читайте також: Вілкулу і Колєснікову оголосили про підозри у злочинах

Хто такі Олександр Вілкул та Дмитро Колєсніков?

Українські політики. Обидва – скандальні. Обидва – дуже заможні.

Олександр Вілкул – досвідчений представник Партії регіонів (яка у 2014 році переформовувалась в "Опозиційний блок"). З 2006 до 2010 року – був народним депутатом 5-го та 6-го скликань від цієї політсили. З 2010 до 2012 – очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію. Після цього – аж до 2014 року – був віцепрем'єр-міністром України. Народний депутат 8 скликання від "Опозиційного блоку" (номер 2 у списку), заступник голови фракції. Член комітету ВР із європейської інтеграції.


Вілкул на посаді губернатора / Фото з архівів ОДА

У 2019 році балотувався на посаду Президента України від партії "Опозиційний блок – Партія миру та розвитку", а також до Верховної Ради.

Вілкула називали неофіційним господарем Кривого Рогу – за даними журналістських розслідувань, бізнес-імперія батька та сина Вілкулів складається з більшості найпривабливіших активів у місті.

Фігурант антикорупційного розслідування та низки кримінальних проваджень. Зокрема, ГПУ відкривала проти нього кримінальне провадження за несплату податків в особливо великих розмірах. А також кримінальне провадження за незаконну зміну цільового призначення землі. НАБУ – кримінальне провадження за приховування статків у деклараціях.

Дмитро Колєсніков – не менш досвідчений представник Партії регіонів (яка у 2014 році переформовувалась в "Опозиційний блок").

З 2006 до 2007 року був першим заступником міністра промислової політики. Потім був обраний народним депутатом 6 скликання. У 2010 році був міністром промислової політики в уряді Миколи Азарова. Після чого був призначений головою Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном, а з грудня 2012 року – головою Дніпропетровської ОДА (обіймав цю посаду до весни 2014 року).


Колєсніков на посаді губернатора / Фото з архівів ОДА

Народний депутат 8-го скликання від "Опозиційного блоку". Член Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. На момент обрання був заступником виконавчого директора у ГО "Фонд Олександра Вілкула "Українська перспектива".

Заслужений кнопкодав. Фігурант антикорупційних розслідувань щодо владних та податкових зловживань. Наприклад, будучи народним депутатом, "забув" про квартиру у столиці та отримував бюджетні гроші на компенсацію житла.

У яких злочинах їх підозрюють?

ГПУ підозрює Вілкула в тому, що він ще на посаді голови Дніпропетровської ОДА був причетний до розкрадання земель. За версією слідства, у 2011 році Вілкул видав розпорядження про передачу в оренду ПрАТ "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" земельні ділянки. Однак право на розпорядження ними не входило в компетенцію ОДА, оскільки ці землі були в колективній власності. За оцінками слідства, через цю схему держава зазнала збитків на майже півмільйона гривень.

Колєсніков, за версією слідства, на посаді голови агентства Державного майна підписав документи, які дозволили реалізувати незаконне відчуження виробничого та лабораторно-побутового корпусів держпідприємства Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Осадки. Загальна площа цих приміщень складає майже 7 тисяч квадратних метрів. Це – єдине в Україні підприємство, яке займалося виробництвом стволів реактивних систем залпового вогню "Град", "Смерч", "Ураган", систем охолодження головок ракет самонаведення та інших не менш потрібних для армії речей. Відтак, воно має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, і будь-які маніпуляції із його майном є незаконними. А незаконне відчуження корпусів дозволило їх незаконно приватизувати. Через що збитків завдано на понад 16 мільйонів гривень.

Чому про підозру оголосили лише зараз?

Бо обидва перестали бути депутатами. У статусі народних обранців зробити це не виходило – парламент не дозволяв.

У жовтні 2018 року Колєснікова та Вілкула хотіли позбавити недоторканності за поданням Генеральної прокуратури, але Верховна Рада не підтримала цю ідею.

Тоді зняття недоторканності підтримали тільки 137 депутатів при 226 необхідних. У регламентному комітеті такі результати офіційно пояснили недостатньою кількістю нардепів у сесійній залі на момент голосування.

Неофіційно у парламентських кулуарах тоді пояснювали: депутати не стали віддавати правоохоронцям Вілкула і Колєснікова через дуже дрібні порушення останніх – депутати, просто вирішили не створювати прецедент. Бо на той момент багато народних обранців мали попередній досвід роботи на державних посадах, на яких вони всі підписували різні документи. І ніхто не міг бути стовідсотково певен, що всі з них були законними.

Тепер же, як пояснив колишній генпрокурор Юрій Луценко, депутатські посади не заважають слідству.

Луценко навіть написав, що Вілкула і Колєснікова оголосили у розшук, однак офіційного підтвердження цьому поки не має. На сайті МВС дані про них у базі осіб, які перебувають у розшуку, відсутні.

Де вони можуть переховуватись?

Якщо вони дійсно переховуються – де завгодно. Відповідь на це питання має давати слідство.