Про це сайту "24" повідомив голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Читайте також: Хакерська атака в Україні: як працює вірус Petya.A і що робити?
Як зауважив експерт, вірус вдарив як по держустановах, так і по недержавному сектору – банках, аеропортах. Хоча, зазначає Фесенко, позитив цієї ситуації у тому, що ця проблема прискорить підготовку до наступних атак, активізує взаємодію з американцями, по лінії НАТО. Також треба домовлятися з бізнесом і шукати ресурси, контртехнології, створювати резервні бази. Абсолютного захисту, наголошує він, не може бути, але треба розробляти плани нейтралізації або зменшення потенційних ризиків від наступних атак.
При цьому, на переконання Володимира Фесенка, атаки продовжуватимуться. Можливо, в більших масштабах. На його думку, те, що було зараз – тестування. Наступний удар може бути більш серйозним. І тягнути з контрдіями не можна.
Читайте також: Творці вірусу Pety.А зробили першу заяву
Яким буде наступний фронт гібридної війни, вже можна зараз говорити. Це активне втручання Кремля у вибори президента України в 2019 році. Тут методика гібридної війни працюватиме достатньо потужно – від використання баз даних виборців та кампаній у соціальних мережах на користь окремих кандидатів до дій із дестабілізації ситуації в країні. Україну можуть дестабілізувати різними методами, включаючи навіть точкові теракти. І, не дай Бог, справа може дійти до усунення когось із кандидатів. Це може сильно зламати внутрішню ситуацію,
– вважає експерт.
Крім того, як говорить Фесенко, не можна виключати і війни спецслужб, про що свідчать кілька резонансних терактів, в яких загинули представники українських спецслужб. Зокрема, підрив автомобіля полковника ГУ розвідки Максима Шаповала в центрі Києва. За його словами, версія підриву Шаповала як помсти за Гіві з Моторолою – більш формальна.
"Реальна мета підриву полковника розвідки – залякування представників спецслужб, різних державних інституцій, демонстрація сили – мовляв, дістанемо, де завгодно, навіть у Києві, і кого завгодно. Це сигнал неприкритої загрози. Така війна спецслужб – серйозний фронт. Тому що у спецслужб теж є свої неписані правила, що можна робити, а що ні. Якщо порушується табу, то його може переступити і протилежна сторона. Це попередження, і є небезпека ескалації, якщо буде продовження. Тоді ситуація може вийти з-під контролю і може спровокувати навіть військові дії", – переконаний політолог.
Читайте також: Чому вбивають українських розвідників: експерт назвав справжню причину
Як вважає Володимир Фесенко, Росія буде використовувати різні методи на виборах президента України. Зокрема, кіберінструментарій для втручання в кампанію, насильницькі акти для дестабілізації ситуації і цільовий вплив на різні електоральні групи – від войовничих патріотів і націонал-радикалів до проросійських виборців. Тому що, зауважує він, Росії треба цей електорат мобілізувати на користь окремих кандидатів і, навпаки, одночасно нагнітати настрої депресії та розчарування на проєвропейський електорат, щоб демобілізувати його і переконати не йти на вибори.
"Крім того, поки невідомо, як у Кремлі використають тему України під час виборів президента Росії в 2018 році. Тема України там зараз менш актуальна. Донбас для росіян – це не Крим. Але хто знає, раптом у Кремлі спробують пограти в невелику переможну війну або дійдуть висновку, що загострення конфлікту на Донбасі відверне увагу від внутрішніх російських проблем", – зазначив Фесенко.
Нагадаємо, 27 червня в Україні почав поширюватись вірус-вимагач Petya.A. Атаки зазнав й медіахолдинг ТРК "Люкс", до складу якого входить 24 Канал. За словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, Міністерство зазнало мільйонних збитків через вихід з ладу сотень робочих місць і двох з шести серверів, викликаний атакою вірусом Petya.
Крім того, 27 червня в Києві в авто підірвали полковника Головного управління розвідки Міноборони Максима Шаповала. Він загинув на місці. Того ж дня на Донеччині від вибуху авто загинув полковник СБУ Юрій Возний.