Про команду президента Зеленського

В українців є така національна риса – аби не стало гірше. З цієї точки зору, гірше не стало. Я зовсім не шкодую, що не голосував ні за Петра, ні за Юлю. Відповідно, можна здогадатися за кого я голосував у другому турі. Не тому що вірив, а тому, що розумів, що потрібні зміни.

Цікаво! Тимошенко з хот-догом та погрози Киви: найкумедніші курйози року в одному відео

Для мене характерний китайський вислів: "криза – це можливості". Зараз можливості впливати виросли, але вони зовсім інші. Якщо ми говоримо про громадські організації, про опозицію, то це – величезний виклик, бо ми маємо монобільшість. Команди у Зеленського фактично як не було, так і немає. Є бренд, який тримається на рейтингу. Ви пам'ятаєте, були прогнози: як тільки він призначить перших осіб у команді, сформується уряд і відбудуться перші рішення, то все полетить в нікуди. Не полетіло.

І насправді я б не сумував, тому що полетіло б не лише його, але й наше з вами. Українці вдруге після Помаранчевої революції повірили у зміни, у те, що країна рухається правильним курсом. І зламати цю віру – дорого коштує. Цим займаються наші молодші "брати-вороги". Але я бачу таку нестабільну ситуацію, виклик. Я бачу відверту кризу. Немає сильної опозиції, ми не бачимо її в парламенті.

Хто перейшов в опозицію до Зеленського? - політична сила "Європейська Солідарність", яку очолює п'ятий президент України Петро Порошенко, офіційно перейшла в опозицію.
- лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко також пішла в опозицію. Поштовхом до цього, як вона стверджує, стало голосування за ринок землі.

На цю владу можна впливати. Я знаю як, але це коштує великих зусиль. З цією владою треба конкурувати за вплив на громадян. Тобто, громадським організаціям треба достукуватися до осередків, до громад. Наступний рік – це рік місцевих виборів. І потрібно на владу впливати через громадську думку. Влада сама каже: "Ми уважно слідкуємо за громадською думкою".

Я особисто чудово усвідомлюю, що доведеться дуже багато працювати з громадянами. Так, у нас є перемога – ми два роки поклали на те, щоб досягти проведення виборчої реформи, щоб не були мажоритарники, а були партії. Зараз формально з 2020 року партії будуть, але фактично їх немає. Їх треба з чогось робити. Поки партій немає, з громадянами доведеться працювати так, нібито ти є партія.

Ви кажете, що не можна впливати на рішення цієї влади через ту "монополію на владу", яку вони отримали?

Ця влада позабирала у багатьох гравців громадського сектору козирні карти. Якщо Порошенко "упирався рогами й ногами", щоб не було виборчої реформи, то ці – проголосували. Далі – недоторканність, судові речі. Загалом дуже багато речей, за які боролися громадяни, виконані. Нова влада диктує шалений темп. Вона каже те, що мені страшенно не подобається: "Визначайтесь – ви з нами, чи ви проти нас". Ніхто не змусить давати вам якусь клятву. Робите розумні речі – хвала вам, підтримаємо, а робите дурниці – то за дурницю ми не просто критикуємо.


Олег Рибачук

Зеленський став тим, ким він став, бо він обіцяв зробити керовану державу. Тобто, він сказав, що ми прибираємо все неефективне, натомість українці отримають модерну і керовану державу. Я часто чую, що розв'язати більшість проблем можна за допомогою референдуму. У мене величезна проблема щодо цього, ба більше, мені закидають, що я, мовляв, не демократ. Я демократ. Нагадаю, що в жодній демократичній країні Європи немає поняття референдуму як способу розв'язання таких питань, як, наприклад, війни чи миру.

Ця влада реагує саме на суспільні настрої. Дуже важливо мати добре продуману аналітику, яку чинна влада відстежує. У них є їхні інформаційні діджитал-щупальця. Вони дуже відстежують інформаційний простір. Вони миттєво реагують, коли стається щось не те. Наприклад, пішла інформація, що хочуть беркутівців поміняти, вже читаємо, що не хочуть беркутівців міняти. Наїхали на ФОПів – відпустили ФОПів.

На владу можна впливати зі всіх боків. Впливати можна у гарну сторону, а можна – в протилежну. Ми тут не маємо монополії на вплив. Впливати будуть через рейтинги, зокрема, і відверті опоненти. Це так би мовити вороги України, які зараз мають канали інформаційні. Тому це виклики й з тими викликами треба боротися. Влада, яка реагує на настрої – вона мене трохи турбує. Влада – це лідерство. Лідер – це людина, яка створює настрої. Яка переконує, що ми йдемо правильним шляхом, а не кожен раз озирається, коли починаються якісь там крики чи якісь дії. Ми пам'ятаємо: п'ять років, зміни, зачищаємо, прибираємо, створюємо ефективну модель, даємо владу молодим – це те, на чому Зеленський виграв, і тому він має працювати виключно на це.

Про вдалі та невдалі рішення нової влади

Для мене дивно, що навіть гарні речі, які влада часто продукувала, вона не коментувала їх. Натомість опоненти або відверті вороги пояснювали, що відбувається. І потім влада мусила захищатися. А коли ти захищаєшся, виправдовуєшся, то це завжди погано.

  • Нас лякали, що буде курс по 50 і ми з вами вже б мали під кремлівською ялинкою гуляти з Дідом Морозом. Ні того, ні іншого немає.
  • Щодо газу, то ми ще чекаємо останні переговори. Але хочу сказати, як людина, яка раніше говорила з Путіним, зараз ситуація значно краща.

У Зеленського є не менш дурні та небезпечні обіцянки, зокрема, народовладдя. Але з того, що вони поки що виконували, це можна оцінити по-різному. От, наприклад, недоторканність. Так, я бачу, що відбувається дискусія: є вона чи ні. Але формально вона існує і тепер треба дивитися, як це буде працювати.


Що обіцяв Зеленський, коли йшов на президентські вибори / Інфографіка 24 каналу

Є купа речей, які можна по-різному трактувати. Але я, чесно кажучи, вже навіть не намагаюся аналізувати теорію. Я буду дуже уважно слідкувати за тим, як те чи інше правило використовується. І нам з вами важливо, щоб влада постійно відчувала, що ми слідкуємо.

Треба розуміти одне: сьогодні президент Зеленський, завтра – зовсім інша людина. І якщо ми міняємо, наприклад, Конституцію, міняємо правила гри, то може прийти інша людина і по-іншому цим скористатися. Пам'ятаємо часи Януковича, коли за три місяці ми Україну не впізнали. Тому нам треба перевіряти на ці закони на практиці й підчищати їх. Як це зараз відбувається із земельною реформою, з іншими речами.

Дуже потрібно, щоб з'явилися партії. Мені зрозуміло, що "Слуга народу" – це не партія, це партія влади. Я взагалі зараз не бачу партій. Закон тепер є, мажоритарників більше немає. Не хотілося б, щоб партії були закритими клубами. Без партій ми не зможемо нічого змінити. Бо немає жодної ефективної демократії, де б це не було через партійні інструменти.

Чи можна говорити, що вони не стримали обіцянку щодо посадок? Бо один з лозунгів Зеленського було "Прийде весна – саджати будемо". Ми так і не побачили жодного гучного вироку чи затримання.

Ми побачили досить недолугі й політично дурні спроби накидати все на Порошенка. Я дивлюся на реакцію європейців. Я знаю, що вони мені говорили ще у часи Януковича: якщо навіть у тебе є можливість, притягнути свого політичного опонента до відповідальності, то тисячу разів подумай, щоб використовувати цю можливість. Його краще прибрати політично. Зроби його політично маргінальним, не використовуй кримінальні підходи або спроби навішати кримінальних справ.

Коли ми говоримо про посадки, то для мене важлива не кількість. Бо Порошенко вам теж сказав би, що посадили низку дрібних чиновників. Нам дуже важливо, щоб був такий вперше закінчений процес з корупціонерами. Прецеденти, коли ти береш чиновника високо рівня, звинувачуєш його в корупції, доводиш і потім конфіскуєш корупційно придбане майно. Оцей повний цикл в нас поки що не відбувся.

Зате ми маємо дуже дивну справу з вбивством Шеремета. Вона мене реально бентежить і напружує. Я не хочу ставити під сумнів доказову базу. Але якщо ми уявимо всю країну з усім рівнем загроз, зрад, корупціонерів різного масштабу, то найбільше корупції завжди на найвищому рівні, десь серед любих друзів попереднього президента.

Що відомо про справу вбивства Шеремета?Відомий журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року у Києві – підірвали його автомобіль. Поліція назвала основну версію злочину: Шеремета вбили, щоб дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в Україні. 12 грудня поліція затримала підозрюваних – волонтерів та колишніх добровольців війни на Донбасі: це Яна Дугарь, Юлія Кузьменко, Андрій Антоненко.

Але ж є корупційні схеми, зокрема, і у того ж Порошенка. Проте звинувачення якісь недолугі. Десь там Кононенко загубився у Туреччині, у Свинарчука браслет зняли. Тобто немає чогось впевненого, переконливого. Що зі справою Мартиненка? Я вже мовчу про діамантових прокурорів. У нас на слуху є безліч справ, які нібито очевидні.

Це як боротьба з нелегальним ігровим бізнесом, де Аваков атакує сам себе через "Космолот". Але не в посадках справа. Давайте ми зробимо так, щоб було зрозуміла невідворотність покарання. Треба починати не з тих, хто вкрали три колоски. Не треба кидати в очі пил, мовляв, борються і саджають. Дуже бажано, щоб була довіра до правоохоронних органів.

вдалі та невдалі рішення нової влади
Рибачук про вдалі та невдалі рішення нової влади

Невідворотність покарання – це те, що нам треба, бо влада вміє подавати цифри посадок, але вона жодного разу не створювала рівні правила для всіх. І головне – не саджала близьких до себе людей. Коли Зеленський прийшов до влади, всі боялися його дружби з Коломойським. І думали, що замість запиту на боротьбу з олігархами, буде зворотний процес. Він ніби почав домовлятися з олігархами про якийсь дрібниці. З іншого боку, "Роттердам+" нібито згорнули.

Я з перших днів говорив про те, що у Коломойського шансів немає. Звичайно, він щось відхопить, але зовсім не те, про що він мріяв. Він не є господарем України чи основним акціонером президента. "Приватбанк" не буде йому повернутий. Коломойський багато чого наговорив. Він ніколи стільки не давав інтерв'ю. Для мене було зрозуміло, що не можна близько ставити Коломойського супроти можливості України отримувати реальні інвестиції та кредитну програму від МВФ.

Зараз, як ніколи, Коломойський далекий від свого "Приватбанку". Як ніколи. МВФ знову відіграє роль зеленого світлофора і виставляє певні маячки. У Зеленського просто вибору немає – у нас немає інших кредиторів. Для Зеленського Коломойський не може бути пріоритетом. Для мене також зрозуміло, що Богдан став значно менше "бикувати", його стало менше видно. Його теж перло, а так не поводяться глави канцелярій. Я бачу, що присадили його.

Спроби Портнова керувати ДБР призвели до того, що там помінялося керівництво. Я думаю, що першим викликом нового керівника, буде послати Портнова якомога далі. Але і Коломойський, і Портнов палять самі себе. Їх чогось пре від того, що вони можуть продемонструвати власну впливовість. І вона є дуже небезпечною для президента і влади. Тож, очевидно, що їх потрібно прибирати.

Чи насправді відбувається деолігархізація?

Порошенко себе зробив суперолігархом, але інших поскубав. Політично олігархи перестали бути тими, ким вони були. Їх вплив послабили ще за Порошенка, а у Зеленського зараз є лише одна проблема – Коломойський. Він зараз не може сказати іншим, що він є найкрутішим і все порішає. Коломойський не може порішати жодне своє бажання. І це навіть не питання Зеленського. Це зобов'язання перед усім зовнішнім світом, перед інвесторами, до яких Зеленський постійно апелює. Без інвесторів економіку не підняти. Зверніть увагу, що Зеленський всюди проводить окрему зустріч з бізнесом.

Важливо! Рейтинги-2019: як змінювалася популярність провідних політиків

Чому у нас зараз долар по 23 гривні? Бо прийшли "гарячі" інвестори. Вони не системні й короткострокові. І наразі настрій інвесторів є запорукою певної стабільності в Україні. Ми маємо зробити так, аби Україну захищали інвестори. Моя улюблена фраза: "Не НАТО гарантує нам безпеку, а прихід серйозних транснаціональних компаній, до яких росіяни побояться на метр підійти". Також потрібно зробити, аби система працювала. Наступний рік має бути роком росту. Українці мають побачити, що інституції реально працюють. Нагадаю, що судова незалежна система – це основне для інвестора.

Про перемовини з Путіним

У Зеленського були ілюзії, що з Володимиром Путіним можна домовитися. Зараз після зустрічі у Парижі їх немає.

Я не знаю, чи в нього були ілюзії, чи це його карма, яку він мав відпрацювати. Для мене зрозуміла його фраза, що очікувати якогось прогресу, зустрічаючись з Путіним – неможливо. Там все вирішує Путін. Зеленський частково свою тактику реалізував. Він фактично змусив Путіна зустрітися, бо він впирався. По-різному трактують результати, але зустріч відбулася.

Про що домовилась "нормандська четвірка"?Уперше з 2016 року лідери України Володимир Зеленський, Франції Еммануель Макрон, Німеччини Ангела Меркель і Росії Володимир Путін сіли за стіл переговорів. Під час саміту Зеленський і Путін вперше поговорили тет-а-тет.


Про що домовилися лідери "нормандської четвірки" / Інфографіка 24 каналу

Важливо! Про підсумки-2019: що змінилося у відносинах між Україною і Росією – читайте у матеріалі 24 каналу.

Зеленський після зустрічі виглядав розчарованим і здивованим тим, що про очевидні речі з Путіним домовитися неможливо. Але чого Зеленський досягнув? Німеччина і Франція почали тиснути на Росію, щоб вони пішли на певні поступки. Путін завжди буде звинувачувати у тому, що робить він сам. Щодо мінських угод Меркель сказала, що треба думати про зміну формату, бо це не канонічна річ. Треба трішки почекати, чим закінчаться газові переговори, бо там теж в останню хвилину може щось відбутися. Проте загалом Зеленський виконав програму мінімум – він провів цю зустріч і Путін не прорвав цей фронт. Росію треба здушувати – вона з-під санкцій не виходить і тема Криму залишається.

Треба зробити так, щоб ми жодним чином не залежали від настроїв Путіна або його енергоносіїв, щоб ми стали частиною енергетичного співтовариства європейського. Щоб бути ближче до Європи, треба мати європейські правила. Там все будується на основах демократії, свободі слова, незалежні ЗМІ та суд, СБУ, яка не бореться з економічною злочинністю.

Виходячи з вашого досвіду, якщо Путін не хоче існування України як окремої держави, чи є взагалі про що з ним говорити?

Тут немає сумніву, що він не хоче існування України як держави, рівнозначно, як він не хотів, щоб перемогла Помаранчева революція. Як він ще більше не хотів, щоб з України зник Янукович зі своїм режимом. Путін багато чого не хоче. Проте у нього є одна річ, про яку говорять люди, які його знають, він дуже любить гроші й хоче пожити довше без проблем, економічних санкцій і судових справ у Гаазі. От, як йому з цього вийти? Коли хочеться щось зробити з Україною, але він вже не один зуб об неї поламав.

До теми: Підсумки-2019: у чому Україна переграла Росію

Тому він хоче, щоб ми розвалилися зсередини. Путін хоче через мінські домовленості зробити нас федерацією. Єдиний наш спосіб перемоги над Путіним – це наша успішність і це розуміє і багато людей на Заході. Тільки ми це маємо робити, а не Захід. І українська влада має це усвідомлювати. Ми можемо бути успішними тільки тоді, коли тут будуть умови для реалізації.