“Символи придумали для того, щоб якраз не було багато умовності. Якраз через символи людина сприймає так чітко, всеузагальнено. Тому що символи більше можуть сказати, ніж велике оповідання”, - каже художник Володимир Слєпченко.
Сутність усього сюжету автор приховує у суміші енергетичних потоків, фарб, авторських мистецьких ходів. Шукає істину у очевидних речах, переосмислює на полотнах події у державі. Зокрема, на одній з робіт показує переломний для України момент - здобуття Незалежності. Невідривно пов’язує внутрішній розвиток світу з розвитком власної духовності.
Якщо у картини є таїна, то значить картина буде жити довго, - вважає Володимир Слєпченко.
Пробує себе у монументальному мистецтві. Під куполом Кафедрального собору святого Йосафата в Торонто з-під пензля художника з’являються 19 фресок. До кожного з таких образів, каже Володимир Слєпченко, варто підходити, передусім, з молитвою, а вже потому - зі знанням техніки, чи іконографії. Тоді зображення отримають душу.
Глибоко досліджує художник і історію. Як власного роду, серед його предків - козаки-сотники, викладачі творчих академій, скульптори - так і усієї України-Русі.
Тяглість поколінь, кровний зв’язок з народом, зізнається Слєпченко, не дає про себе забути. На картинах з’являються епізоди з життя стародавніх народів - гунів, скіфів, трипільців. Витесані кам’яні ідоли на полотнах охороняють степи та давно розриті у реальності кургани.
“Коли занурюєшся в те все - просто містика якась. Коли малюєш щось про скіфів, відчуваєш цей гул, отих коней, які несуться, рики ті всі, гортанні звуки, свист, вітер, якийсь шелест трав. І усе це змішується до відчуття запахів, ти все відчуваєш, що це запах степу”, - розповідає художник Володимир Слєпченко.
Як глибокий психолог, автор натхненно створює на полотнах унікальні портрети - від намальованих уявою стародавніх воїнів, до сучасників - сильних світу цього.
Його картини - у поважних музеях, приватних колекціях по всьому світу.
Пише Слєпченко настільки майстерно, що з часом переосмислює класичне малювання. Поєднує його з класичною вишивкою "хрестиком" та традиціями ткацтва, і створює свій власний стиль "арт-лайн".
Через лінію можна передати рух. І не просто рух, а рух часу нашого. Тому що час - він складається з сьогоднішніх швидкостей. Це Інтернет, комп’ютери, цифра. Ми все це бачимо, ми всі учасники того руху, - каже Володимир Слєпченко.
Та й на цьому художник не зупиняється. Після довгих філософських роздумів започатковує нову серію робіт - "Обрані часом". На полотнах - великі українці, які своє життя, уміння та таланти направили на боротьбу за Україну, її славу. Леся Українка, Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Ліна Костенко, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл.
“В кожному портреті є своєрідний символ. І в даному випадку – це прапор. Він, як крізь прапор, - він і реальний, і нереальний. Це суть нашої держави. Він – суть нашої нової, оновленої держави. Я його зобразив у такому стані – це говорить про те, що він зараз з нами. Він так само переживає суть теперішнього часу, як і ми всі”, - зазначив художник.
З дня у день, у тиші власної майстерні, з пензлем у руках Володимир Слєпченко перетворює релігію на філософію, творить на полотнах нову Україну, вчить світ сприймати її сучасною, але глибокою та сильною державою. І вкотре в них дарує світу через них власне гасло - "любов. творчість. успіх".