Декілька згадок про нього знайшли в татарських користувачів ВКонтакте. Зокрема, знайшли відео з його рідної школи, де місцева адміністрація організувала відкритий урок про нього. Детальніше про це – читайте у блозі "InformNapalm" на 24 каналі.
До теми Таємне відрядження в Сирію: російські солдати гатили по повстанцях, імітуючи удари з Туреччини
"Герой" не вписувався в офіційну позицію Кремля
Так званої пікантності ситуації додавав той факт, що загиблий був представлений до звання Героя Росії, яких зазвичай офіційно вшановують на федеральному рівні. Ймовірно, цей "герой" не вписувався у пропагандистську картину російської влади, адже по телебаченню показали взяття Пальміри, а потім святковий концерт на руїнах.
Марат Ахметшин належав до сухопутних військ / Фото InformNapalm
На відміну від інших офіційних героїв відповідної військової операції, він належав до сухопутних військ — був капітаном артилерії. Однак такий сухопутний "герой" не вписувався й в офіційну позицію Кремля щодо Сирії, яку показували офіційні телеканали Росії. За їхніми словами, вони воюють тільки в повітрі, проте зовсім недавно визнали, що й силами спецназу. Але сухопутні втрати серед артилеристів ніяк не вкладаються в канву офіційної пропаганди Кремля.
Читайте також Цікаві фотодокази перебування російських військ в Україні у 2014 році: розслідування журналістів
Після оприлюднення інформації волонтерами InformNapalm про цього "секретного" Героя Росії, всі згадки про нього видалили з татарського регіонального ресурсу Shahrikazan, на який посилалися в розслідуванні.
Однак така ситуація виникає не вперше, тому вдалося зберегти сторінки з інформацією в архівах. Після чого стали очікувати реакції російської сторони – довго чекати не довелося. З аналізу IP-адрес добре відомо, що спецслужби РФ і декілька тисяч росіян щодня відвідують ресурс InformNapalm, тому реакція найчастіше досить оперативна.
Довго чекати реакції російських ЗМІ не довелося / Скриншот з відео
Реакція російської сторони
Першими новину підхопили російські федеральні ЗМІ — новину про загиблого "секретного героя" поставили РБК, яким факт загибелі підтвердили в казанському військкоматі. Основою статті став архів, створений InformNapalm.
Після РБК про це написали:
- сайт "Дождь",
- портал Republic,
- радіо "Ехо Москви",
- "Московский Комсомолец — Казань",
- сайт Коммерсанта,
- Росбалт,
- радіо "Говорит Москва",
- газета "Известия".
Поступово новина докотилася і до Татарстану, де місцева влада раптом почала писати про свого героя. Спочатку новину підхопили місцеві інтернет-ЗМІ: Tatcenter, InKazan та ПроКазань.
Журналісти Рен ТВ сфотографували дошку пошани з описом його подвигу — виявилося, що бій відбувся 2 червня 2016 року в районі населеного пункту Хвенсіс (під Пальмірою – 24 канал), де капітан Ахметшин "разом з сирійськими урядовими військами вступив у бій з супротивником". Також спливли цікаві факти, що похорони були засекречені, і навіть на нагородження в Казанському Кремлі журналістів не запросили.
Журналісти Рен ТВ сфотографували дошку пошани / Фото InformNapalm
Навіть "безнадійна російська вата" дивувалася такій секретності подвигу російського офіцера. Ймовірно, поступово абсурдність війни в Сирії починає доходити і до пересічних росіян, але заповнених площ з протестувальниками навряд чи можна дочекатися. Так і будуть по-тихому відспівувати "героїв", як це вже 3 рік триває на Донбасі.
Після того, як тема була засвічена на федеральному рівні, за справу взялися російські пропагандисти і почали нашвидкуруч "згадувати" про героя і його нібито подвиг.
Цинізм Росії
Однак цинізму Росії немає меж – 26 січня в офіційному виданні уряду РФ "Російська Газета" вийшла стаття-інтерв'ю з вдовою вбитого в Сирії капітана-героя з такою текстовою підводкою: "Ім'я Марата Ахметшина в Казані тепер без перебільшення знають усі. Капітан-артилерист назавжди залишився 35-річним, вступивши в нерівний бій з терористами неподалік від сирійської Пальміри влітку 2016 року."
Згідно зі статею, він загинув ще 3 липня 2016 року / Скриншот з відео
З відповідної статті можна дізнатися, що виявляється, він загинув ще 3 липня 2016 року. Суть подвигу описана досить розпливчасто — якось "начальник розвідки штабу гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону" опинився один проти 200 причетних до ІДІЛу осіб і нібито "підбив декілька одиниць бронетехніки бойовиків".
Спочатку Росія забула свого героя, а потім була змушена згадати про нього завдяки українським волонтерам. У самій Росії ця тема практично нікого не цікавила до проведеного розслідування. Місцеві російські ЗМІ дуже неохоче розголошують такі теми, і до федерального рівня доходять лише поодинокі історії.