Стаття 375 ККУ (постановлення завідома неправдивого рішення, – 24 канал) – це ефективний інструмент і чи багато судді притягнені до відповідальності за цією статтею?
– Ефективність цієї статті залежить від самих суддів, які розглядають ці справи. Ми (Управління спеціальних розслідувань ГПУ, – 24 канал) розслідували незаконні арешти майданівців, автомайданівців, справи позбавлення прав керування автомобілем і, зокрема, винесення чи постановлення завідома неправосудного рішення.
У попередній програмі: Доленосні зміни в Конституційному суді: коли в Україні може не існувати парламенту
– У нас на сьогодні повідомлено про підозру і направлено до суду близько 23 справ суддів. Але жодного вироку немає. Ці справи тяжко рухаються в судах, не видно що судді мають намір завершити судовий процес щодо своїх колег. Хоча самі матеріали справи чітко показують, що суддя, виносячи ухвалу про арешт, не мав доказів, які б свідчили про вчинення злочину чи про наявність ризиків.
Багато суддів виступає взагалі проти існування покарання за неправосудне рішення. Тому що суддя нібито трактує докази по-різному і вони кажуть, що "суддя має право на помилку і якщо це стане кримінальним злочином, то можна всіх суддів пересаджати". Де грань для суддів?
– Я неодноразово чув, що за кордоном немає такої статті. Але в них розвиток держави досяг такого рівня, що там і уявити не можуть, що суддя умисно за "біле" прийме "чорне" і навпаки (йдеться про винесення неправомірного рішення, – 24 канал). Там відштовхуються від принципу, що суддя – доброчесний.
В Україні судді часто виносять за відома неправдиві рішення
– Але в Україні такі випадки, на жаль, є і їх багато. І не реагувати на їх не можна.
От як ви зрозуміли, що судді виносили справді неправомірні рішення щодо майданівців, що це не було помилкою?
– По-перше, це дотримання передбаченої процедури, тобто якщо кодекс, наприклад, вказує на те, що це адміністративний процес, де притягали до відповідальності автомайданівців. Мало бути пояснення заслуханої особи, але цього не сталося, а рішення винесли при наявності навіть в самих матеріалах певних протиріч.
– По-друге, наявність доказів. Якщо, до прикладу, автомайданівець каже, що "в мене є свідки і я був в цей час в іншому місці", а суддя не приймає це до уваги, не викликає свідків і виносить рішення, то тут ми бачимо ознаки неправосудності.
Важливо! Затягування розслідувань щодо справ Майдану: чи зникла частина матеріалів
– Так само і про арешти майданівців, коли фактично в матеріалах з доказів лише рапорт чергового, до якого привезли з Майдану протестувальників, де навіть не пише, що вони вчиняли щось, а більше доказів ніяких немає. Слідчий затримав протестувальників, повідомив про підозру, а суд арештував. При тому, що навіть не було ризиків. Ми вважаємо, що це вказує саме на неправосудність судового рішення.
Якщо фіксується неправомірне рішення суду, то що робить прокуратура? Як це технічно відбувається та чи може це закінчитися позитивним висновком для суспільства?
– Так, звичайно (може закінчитися позитивно, – 24 канал). Але про це має знати прокуратура, тобто хтось має проінформувати та написати заяву. Якщо докази цьому є, то прокуратура зобов’язана реагувати.
– Питання в тому, що в нас правоохоронна система працює дуже повільно там, де немає вказівки зверху.
Сергій Горбатюк в гостях у програмі "Честь і НЕчесть"
Якщо я, як фізична особа, побачив чи прочитав десь про це неправомірне рішення суду, то я маю право написати заяву?
– Так, будь-хто можу це зробити. Навіть якщо це не торкається безпосередньо його прав. Бо якщо це щось ваше, то ви станете потерпілим. А якщо це торкається інших осіб чи є небезпекою для держави, то ви будете просто заявником.
Що далі? Яким чином це визначають та як довести неправомірність рішення суду?
– Таке складно довести, тому що це не колегія присяжних, де є 12 людей, тобто ми маємо 12 свідків, як приймалося рішення. Є лише один суддя.
– У нас в країні таких випадків відверто неправосудних рішень достатньо, щоб не хвилюватися за обґрунтоване зібрання доказів. Єдине, в нас, аби не притягати до відповідальності, часто судді вишукують такі аргументи: "це складно", "це не переконливо" тощо.
Зараз законодавче підґрунтя до цієї статті – чи воно достатнє для того, щоб це працювало? А якщо воно не працює – то це через суддів або прокурорів чи може щось потрібно змінити в законодавстві?
– Як на мене, вона правильно прописана і є достатньо можливостей для того, щоб притягувати, повідомляти про підозру та завершувати ці справи вироками.
Цікаво! Зеленський змарнував цей шанс: судова реформа знову на межі провалу
– Якраз завідомість в цій статті чітко дозволяє розділити злочинне судове рішення від помилки судді. Але все одно потрібно доводити. Що суддя, приймаючи це рішення, умисно порушити закон і спричинити якісь збитки чи порушити чиїсь права.
Якщо говорити про якісь справи, то чи була у вашій практиці все-таки успішні історії, коли ви бачили, що судді об’єктивно ставляться до своїх колег чи це завжди така масонська ложа, яка захищає один одного?
– Я, чесно кажучи, не пам’ятаю. Згадую, що таке щось було на початку роботи прокуратури.
Більше – дивіться у відео.