Власником каналу "112" став маловідомий депутат Тарас Козак з "Опозиційного блоку". Львів'яни пам’ятають про нього з часів Леоніда Кучми, коли Козак очолював митницю в тандемі з молодшим братом Віктора Медведчука, що керував податковою.
Читайте також: Яка доля чекає найбільше родовище сланцевого газу в Україні й чому це вигідно Порошенку
Зараз Козак є ширмою Медведчука для оформлення медіа-власності. Окрім "112 Україна", на нього записали також телеканалу NewsOne. Таким чином, Медведчук закінчив переоформлення телевізійних активів на наближених осіб.
Інша медійна новина закінчення року вражає цинізмом – колишній глава адміністрації Порошенко Борис Ложкін і депутат від "БПП" Григорій Шверк начебто виставили на продаж "Наше Радіо". Ця радіостанція, якою володіла родина Януковича через їх смотрящего Сергія Курченка, потрапила до Ложкіна і Шверк як своєрідна плата за лояльність влади Порошенка до Курченка.
Всупереч безлічі кримінальних справ, всі свої медіа-активи Курченко за нинішньої влади зберіг недоторканими, ніхто їх не конфіскував і не передав в Агентство з управління активів. А такі послуги на ринку політичної корупції коштують недешево.
Таким чином, продавши "Наше Радіо", оточення Порошенка може легалізувати в грошовому вигляді свій "гонорар", нібито отриманий від Курченка за збереження у нього його медіа-активів. Ціну питання озвучують в 4-5 мільйонів доларів. Ці дві новини – це діагноз владі Порошенка.
Віктор Янукович
Попередник Порошенка Віктор Янукович багато речей недооцінював та ігнорував. Він думав, що інтернет – це докучливі мухи, які не впливають на громадську думку та для нього жодної загрози не несе.
Головний наголос він робив на телевізійні канали олігархів, які працювали потужним інструментом пропаганди, а власників цих телеімперій він контролював за допомогою або спільною участі в партії регіонів, або силовиків.
Вагу інтернету Янукович зрозумів уже через три роки після обрання, коли побачив, що суспільство все одно знає про теми-табу, які блокувалися на телеканалах. Наприклад, тільки в інтернеті писали про аферу з привласненням резиденції Межигір'я, але соціологічні дослідження показали – половина громадян знали про цю шахрайську схему.
Тому в 2013 році один зі штабів Януковича почав серію інтернет-атак: було створено фейковий сайт "Українська кривда", де публікувалася викривлена інформація на базі перехоплених спецслужбами телефонних розмов, антикорупційних активістів з руху "Чесно" почали переслідувати під надуманими кримінальними справами тощо. Але Янукович не встиг взяти інтернет під контроль – він втратив владу та втік до Росії.
Петро Порошенко був явно розумнішим за Януковича та за своїми ознаками більш медійним політиком. Порошенко не боявся виступати в ефірах та сам володів "5 каналом", який в потрібний момент використовував для трансляції потрібних месиджів.
Тож, ставши президентом, Порошенко з перших днів відчував необхідність обмежети вплив критичних голосів. Банкова вдалася до цинічного сценарію.
Перше, Порошенко заручився лояльністю великих телеканалів, втягнувши їх власниік-олігархів у корупційні змови. Наприклад, Ахметов був пайщиком схеми "Роттердам +", а його медіа гарантували позитивне висвітлення Порошенка.
NewsOne та "112 Україна"
Друге, власників дрібних телеканалів, як "112 Україна" та NewsOne, що належить Медведчуку, Порошенко шантажував проблемами з ліцензіями та рішенням Верховної Ради про накладення санкцій.
У підсумку, вималювалася абсурдна медіа-картинка, коли в одному ефірі лунають відверто антиукраїнські тези та створюється режим максимального сприяння для чинного президента. Жодного рішення Рада безпеки, підконтрольна Порошенку, за зверненням парламенту щодо "112 Україна" та NewsOne не ухвалила.
Третє, Порошенко захотів створити свого окремого гравця серед новинних телеканалів. Ним став телеканал "Прямий" – це плід договорняка Порошенко і оточення Януковича.
Раніше канал називався "Тоніс" і належав синові екс-президента, а потім, замість того, щоб бути конфіскованим або хоча б з переданими агентству з управління активів, він раптом змінив бренд і став належати людям з оточення Порошенко.
Телеканал "Прямий"
Четверте, розруливши ситуацію з телеканалами, Порошенко вдався до більш глибинної зачистки медіа-середовища. Він створив чорні та білі списки. Чорні – це критично налаштовані до президента експерти та політики, яких заборонено запрошувати в ефіри. Білі – це провладні голоси, яких зобов'язані кликати на телеканали, якщо власник не хоче мати проблем. Обидва варіанти списків формує адміністрація президента.
Також Порошенко розколов спільноту, впровадив туди своїх агентів. Перше – це "лидери общественного мнения" з російської мови – тобто проплачені експерти, які подорожують з ефіру на ефір.
Другий рецепт із книги президентської ганьби – це найм на роботу так званих "порохоботів" – маловідомих людей, яким за допомогою штучної розкрутки дали завдання розкручувати потрібні теми та гасити невигідні владі.
Третє, Порошенко перетягнув на свій бік деяких журналістів та медіа-критиків. Це ледь не завершилося відключенням від ефіру на "Суспільному" телеканалі програм журналістських розслідувань "Схеми" та "Наші гроші", яких почали звинувачувати в порушенні стандартів при висвітленні зв'язків Порошенка та Медведчука.
За п'ять років ситуація з медіа-солідарністю змінилася, оскільки Януковичу протистояло організоване співтовариство незалежних журналістів, які не приймали правила гри, працювали в невеликих медіа, в інтернеті, на маленьких телеканалах.
А Порошенко вдався до маніпуляцій цим середовищем, щоб зрештою досягнути тих же цілей, які перед собою ставив Янукович: перебування при владі з метою безкарного збагачення. Попри те, що Порошенко однією рукою контролює медіа-середовище в країні, а другою домовляється з соратниками Януковича і Медведчука – це не дозволило йому отримати народну любов.
Читайте також: Зразкова класична схема: про "шахрайську приХватизацію "Центренерго" кланом Порошенка"
На найближчих виборах ми маємо шанс не просто змінити владу, але довести – брудні змови, цензура, розкол медіа-середовища не спрацюють, якщо суспільство вимагає чесної політики. Яка зрештою працюватиме в інтересах усіх громадян, а не кількох корумпованих сімей.