Високі сосни та ялиці. Озера та болота. Посеред Білого моря розкинувся Соловецький архіпелаг. Він складається з 200 дрібних островів та 5 великих. Саме тут монахи у XV столітті заснували монастир. Проте згодом сюди почали засилати противників царського режиму.
Після революції так званих "ворогів народу" в 1937 році в розпал великого терору в'язням, термін яких добігав до кінця, чекісти винесли нові вироки. Заочно.
Вони могли вийти на волю. Але були не бажані. Чому? Тому що це, в основному, була інтелігенція, інтелектуали. І в такому разі вони могли становити небезпеку. Ніхто їх не викликав на трійку, ніхто їм не пояснював, за що. У всіх вирок один – розстріл,
– розповів дослідник історії радянських спецслужб Роман Подкур.
21 жовтня пізньої ночі на баржі загнали першу партію смертників – понад тисячу людей. Під приводом валити ліс на материку, припускає історик Роман Подкур. Більше їх ніхто не бачив. Існувала версія, що їх втопили.
Читайте також: Ми розвінчуємо міфи, сформовані радянським режимом, – представник СБУ про розсекречені документи
Пані Тетяна – правнучка Антіна Крушельницького – письменника, міністра освіти УНР. Він зі своїми двома синами Остапом та Богданом у 1937 році був на Соловках. Після смерті Сталіна сім’я отримала реабілітаційні документи.
Цікаво, що коли моя мама одержала документи на реабілітацію Крушельницьких, то стало відомо, що буцімто Антін Крушельницький загинув в 1941 році в Ленінграді,
– згадує правнучка розстріляного в Сандармосі Тетяна Крушельницька.
Схожі повідомлення тоді отримали родичі інших в'язнів Соловків. Вони і до тепер не знали правди, якби не випадковість. Вкінці 1990 років російські історики наштовхнулися в архіві на справу Михайла Матвеєва. З документа очевидно, що той у 1937 році з 27 жовтня по 4 листопада розстріляв понад тисячу в'язнів, серед яких – Антін Крушельницький з синами, режисер Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, поет та історик Микола Зеров. Виявилось, це той етап, котрий відправили 21 жовтня з Соловків. В'язнів довезли до Медвєжегорська, а далі – до поселення Повенець. Саме ж місце розстрілу місцевий історик Юрій Дмитрієв вирахував з чекістських інструкцій.
Дійшли до цього місця, всі умови інструкції виконались: вистрілів не було чутно, вогнища не видно, і ось ямки правильної прямокутної форми. Через півгодини роботи ми накнулись на залишки кісток,
– зазначив Юрій Дмитрієв.
Так у переліку місць масових розстрілів з'явилось урочище Сандармох. Згодом сюди почали приїжджати родичі загиблих. З 1111 розстріляних жінок і чоловіків 287 родом з України, дослідив в тамтешніх архівах журналіст Сергій Шевченко. Наразі він готує про них нову книгу до друку. Проте у 2012 році його перестали впускати до Росії.
Читайте також: Чому радянська влада зробила масову депортацію українців у Сибір
Російського історика Юрія Дмитрієва, який віднайшов місце розстрілу, запроторили в СІЗО. Його звинуватили в розповсюджені дитячої порнографії. Хоча українські історики певні – таким брудним обвинуваченням влада мстить за Сандормох.