Завдяки режисеру Стівенові Спілбергу про німецького промисловця Шиндлера, який рятував євреїв від Голокосту, дізнався увесь світ. В Україні, як виявилося, був свій Шиндлер – черкащанка Олександра Шулежко. У роки війни вона створила дитячий притулок і завдяки цьому зберегла життя майже сотні дітей, чверть яких були євреями.

Лариса Шулежко – донька тієї самої жінки, яка ризикувала власним життям, щоб врятувати десятки чужих. У той час її мама жила у Черкасах і добре знала німецьку, тож домовилася з окупантами про відкриття притулку. У ньому разом з українцями та євреями зростали і дві її доньки.

Читайте також: Як Шептицький врятував від смерті більше сотні євреїв у Львові: блогер пригадав пам’ятну дату

Олександра Шулежко рятувала євреїв як могла: охрестила усіх і зробила так, щоб у місті про це дізналися. Ховала дітей в ізоляторі, говорила, що в них тиф, переодягала і гримувала, коли одного разу до притулку навідалося німецьке начальство. Один із дитячих костюмів уцілів і нині зберігається в Національному музеї історії України у Другій світовій війни.

Завдяки Шулежко всі вихованці притулку вижили, а вона дорого поплатилася за спілкування з німцями. Радянську владу не цікавила доля врятованих. Її маму вважали ледь не ворогом народу.

Олександри Шулежко не стало у 1994 році. За день до смерті вона отримала документ, у якому йшлося, що єврейський народ ніколи не забуде її подвигу. Звання "Праведник народів світу" жінці присвоїли вже посмертно. До Міжнародного дня пам'яті жертв голокосту у Національному музеї історії України у Другій світовій війні Шулежко присвятили окрему експозицію. Завдяки таким, як вона, кажуть історики, багатьом євреям вдалося вижити.

Напередодні Другої світової війни понад чверть населення Києва складали саме євреї, а після війни воно скоротилося в рази, не складало навіть 1%,
– зазначив працівник Національного музею історії України у Другій світовій війні Дмитро Гайнетдінов.

За роки війни в Україні знищили понад півтора мільйона євреїв, близько 100 тисяч із них – у Бабиному Яру в Києві. Львів – ще одне місто, де людей масово вбивали. Місцеве гетто було третім за величиною у Європі.

Читайте також: Депутати Європарламенту вшанують пам'ять жертв Голокосту

У Львові на початок війни проживало корінних львів'ян-євреїв понад 135 тисяч, вижило з них – від 600 до 1000 людей,
– розповіла дослідник єврейської історії Олена Андронатій.

Роки війни, кажуть історики – це не лише приклад людської жорстокості, а й доброти і самопожертви. Щоб вшанувати тих, хто рятували євреїв від Голокосту, в Ізраїлі ввели спеціальне звання "Праведник народів світу". Нині його присвоїли 2,5 тисячам українців.