Чи може суддя, який Кваліфікаційною комісією був визнаний недоброчесним вже через півтора рока у цій же ж Комісії отримати високий бал за доброчесність? Виявляється так.

Читайте також: Як громадські та журналістські розслідування допомагають очищати судову систему

Ми вже звикли до подвійних стандартів у роботі Комісії, але у деяких випадках цинізм просто вражає. Яскравим прикладом є ситуація з перевіркою голови Харківського апеляційного адміністративного суду Геннадія Бершова, якого пов’язують з головою Адміністрації Президента Ігорем Райніним.

Пан Бершов брав участь у першому конкурсі до Верховного суду. Громадська рада доброчесності виявила цілий ряд фактів його недоброчесності та затвердила негативний висновок щодо нього. Як це доволі часто буває з суддями, Геннадій Бершов зареєстрований у скромному гуртожитку. Але, як визнав сам суддя, він там жодного разу не був, бо живе у добротному будинку під Харковом.

Геннадій Бершов
Геннадій Бершов

Цього дому ви не знайдете у паперових деклараціях судді, а в електронних – досі вказано як незавершене будівництво. Будинок уже давно завершений, але Бершов не поспішає його реєструвати. Такий фокус дозволяв судді не декларувати дім до 2016 року та не платити податок на нерухомість. А головне – не вказувати вартість будинку, а отже ніхто не перевірить чи відповідають витрати на нього офіційним доходам.

Окрім будинку суддя має три квартири у Харкові та одну в Гурзуфі, що в Криму. Як і багато суддів пан Геннадій володіє дуже корисним вмінням – купувати коштовну нерухомість за смішними цінами. Зокрема, йому вдалось придбати квартиру у самісінькому центрі Харкова, на вулиці Сумській навпроти Оперного театру за 320 тисяч гривень. Насправді, такі квартири коштують у декілька раз дорожче, але суддя переконував Комісію, що саме за таку ціну домовився з продавцем.

Ще більше пощастило судді з квартирою у Гурзуфі. У 2013 році він купив 53 квадратних метри за символічну ціну – 149 тисяч гривень. Пояснюючи таку вдачу Бершов, стверджує, що квартира у поганому стані та знаходиться у нежилому кварталі.

Декларація Геннадія Бершова
Декларація Геннадія Бершова

У власності сім’ї Бершових є лише один автомобіль – Volkswagen Tiguan 2012 року випуску. Окрім цього у користуванні судді було ще два автомобілі Toyota Camry 2015 року та Toyota Land Сruser 2013 року. Бершов пояснив, що Toyota Camry належить його куму і він користується нею безкоштовно. А Land Сruser є власністю його 72-річної матері.

І ось тут найцікавіше. На співбесіді Бершов переконував, що Land Сruser вартістю понад 1 мільйон гривень придбаний пенсіонеркою за її кошти й для власних потреб. Коли у судді запитали – а звідки кошти у матері, він відповів "так вона все життя працювала на шкідливому виробництві".

Дивно виходить – у той час, коли абсолютна більшість пенсіонерів, які все життя працювали на таких виробництвах мають кошти хіба на ліки, родичі суддів можуть дозволити собі елітні позашляховики. Щось тут не те. Проте і це ще не все. Громадська рада доброчесності з’ясувала, що мати судді взагалі не має водійського посвідчення. То для чого їй розкішне авто, на якому навіть не поїздиш?

До речі, Бершов відзначився не лише своїм майном, але й дуже сумнівними рішеннями. Так у серпні 2014 року Харківська міськрада визнала почесним громадянином міста такого собі Олександра Шишкіна.

Олександр Шишкін
Олександр Шишкін

Це депутат Держдуми Російської Федерації, який голосував за анексію Криму та дозвіл використовувати війська Росії проти України. Саме так, яскравий представник ворога України був визнаний почесним громадянином Харкова.

Після обурення громадськості прокуратура оскаржила рішення міськради і суд скасував його. Кернес подав апеляцію, яка потрапила саме до Геннадія Бершова. Так от, Апеляційний суд підтримав Кернеса та скасував рішення першої інстанції. Бершов вирішив, що депутат Держдуми здійснив великий внесок у культурний і духовний розвиток Харкова, а тому цілком заслуговує на такий статус.

У підсумку, це ганебне рішення було скасоване касацією, але ця справа є яскравим штрихом до портрета судді Бершова. Ситуація з Бершовим наскільки очевидна, що Вища кваліфікаційна комісія була вимушена погодитись з негативним висновком ГРД.

Рішення ГРД
Рішення ГРД

Абсолютна більшість членів Комісії погодилась з недоброчесністю Бершова. Здоровий глузд підказував – суддя Бершов вже не зможе пройти оцінювання та буде звільнений. Але здоровий глузд при оцінюванні суддів не працює. За нашою інформацією, Бершов на конкурсі до Верховного Суду був креатурою голови Адміністрації Президента Ігоря Райніна. І на Банковій, начебто, були дуже незадоволені таким рішенням Комісії.

Очевидно, згодом Комісія отримала нове завдання – зберегти його на посаді. Для цього треба було перетворити встановлені під час конкурсу до Верховного суду факти порушень у докази доброчесності судді. І Комісія з легкістю це зробила, хоча жодних підстав для не було.

Бершов і далі наполягав, що придбав усе майно за смішними цінами, а Land Сruser купила його мати за власні кошти для власних потреб. Цікаво, що з декларації Бершова зник автомобіль Toyota Camry, який належить його куму. Суддя стверджував, що вже ним не користується. Але коли ГО "Автомайдан" дроном знімав його маєток, то це авто знаходилось на подвір’ї судді.

7 грудня Комісія у складі Андрія Василенка, Володимира Бутенка та Тетяни Шилової закрила очі на попереднє рішення Комісії та визнала Генадія Бершова таким, що відповідає займаній посаді. Звертаю увагу, що співбесіду було проведено у час, коли громадськість за жодних обставин не могла брати участь у оцінюванні. Повноваження попередньої Громадської ради доброчесності закінчились, а нова ще не обрана.

Читайте також: До річниці Революції Гідності: про наслідки перевірок суддів Майдану та хто заважає їх покаранню

Таким чином, Комісія навмисне обрала момент, коли можна протягнути Бершова поза будь-яким контролем громадськості. А ще Комісія підтвердила, що ті судді, які під час конкурсу до Верховного Суду були визнані недоброчесними абсолютно спокійно можуть пройти оцінювання.

Все це вчергове доводить, що поки не буде змінено склад і принцип формування Кваліфікаційної комісії очікувати на справжнє очищення та оновлення судів марно. Тому боротьба за чесні суди триває, а справедливість однозначно переможе.