Ми розмовляємо пізнього вечора. Перед інтерв’ю Яніна Соколова упродовж двох годин виступала для львівської аудиторії в рамках проекту "Шевченко на кожен день". До телеведучої вишикувалася довжелезна черга – Яніна стала символом та джерелом натхнення для мільйонів українців. Особливо після того, як у травні шокувала несподіваним зізнанням: "Я лежала у реанімації, нашпигована катетерами". У неї виявили рак. І вона – перемогла!
Медведчук – злий геній
Яніно, ви сказали фразу, суть якої можна передати так: "Тарас Шевченко був бабієм, тому я б із ним не зустрічалася". Невже ви й справді відмовили б геніальному поету?
Я б із ним закрутила роман, а потім – ганебно кинула (Усміхається). Аби він зрозумів, що крутити романи із кількома жінками одночасно – справа не честі.
Кого з українських класиків ви шануєте окрім Шевченка?
Їх дуже багато: Василь Симоненко, Леся Українка, Ольга Кобилянська, Іван Франко, Василь Стус. Зараз настав такий час, коли все це оживає по-новому. Адже те, про що вони писали, зокрема боротьба і за уми, і за душі, і за Незалежність нашу, яку ми час від часу ризикуємо втратити через недолугі кроки, зроблені владою, набуває нових рис. Хочеться, щоб українці читали їх все більше і більше. Тоді ми розумітимемо, про що говорили ті, хто пережив це історично. А вони не залишалися осторонь!
Медведчук – злий геній | Фото: May Lee
Відповідно, хто не знає історії – той не має майбутнього. Саме тому ми створили проект "Шевченко на кожен день". Щоб під грифом мене – дівчини, яка є посередником між цими авторами і глядачем – донести їхні меседжі. Сьогодні нам це вдалося.
Василь Стус фігурував в одному із трьох ваших запитань до Віктора Медведчука. Як би ви описали кума Путіна?
Медведчук – є людиною розумною і небезпечною для України – це факт
Це – злий геній. Це дуже талановита людина – не тільки у бізнесі, а й, думаю, у політиці. Він зіграв свою роль в історії – не надто позитивно. Те, що він є людиною розумною і небезпечною для України – це факт.
Чи був Медведчук небезпечним особисто для вас? Можливо, після ефіру велися певні розмови, натяки, дзвінки?
Були не натяки… Вони на своїх сторінках у соцмережах намагалися якимось чином мене "підчепити". А потім стався один випадок, який підштовхнув мене зателефонувати представникам Нацполіції, після чого мені запропонували охорону.
Наш глядач почув розмову в одному із 5-зіркових готелів у центрі Києва. Двоє осіб обговорювали мою політику проти Медведчука, яку я веду час від часу, зокрема – мою зустріч із ним на його каналі NEWSONE, куди я прийшла, поставила йому запитання і пішла. Вони обговорювали це під грифом фрази "Надо что-то с этой Яниной делать".
От тоді ми зрозуміли, що навіть всередині країни (один із них був майбутнім парламентарем, а інший – наближений до політичних сил проросійського штибу) можуть бути небезпечні люди. Здається, це найбільший бич нашого часу – не росіяни, а те, що відбувається всередині країни.
Дивіться повне відео інтерв'ю з Яніною Соколовою:
"Янина, о твоем проекте не говорит только столб"
"Вечер с Яниной Соколовой". Які фідбеки прилітають вам з-за поребрика?
Те, що вони час від часу ганьблять мене у своїх найрейтинговіших шоу, зокрема – Соловйов і Скабєєва, те, що вони обговорюють мої ефіри і мене, як "фашистку", "свідомітку" та "хохлособаку", означає, що до них долітає.
Сьогодні у Львові до мене підійшла дівчина – її хлопець живе у Москві. Коли вона там опинялася у компанії молодих людей, то чула від них "А эта ваша…". Вони ненавидять мене, але дивляться! Це підштовхує нас працювати ще краще.
Як ви можете пояснити успіх цього проекту? Чи погодитеся, що причина полягає у формулі "красива жінка, яка лається, говорячи про Росію"?
Так. Усі інструменти задіяні на результат. Перше – це мій образ дівчини не зовсім новинного формату, яка лається матом і має третій-четвертий розмір грудей (зараз – четвертий). По-друге, я це роблю із дуже професійною командою, яка створює класну картинку, з неймовірно крутими сценаристами, які роблять класні тексти. Все це насичене гумором і сміливістю, за якою хочеться спостерігати.
Наразі ми монополізували нішу, яка відповідає за антипропаганду, в тому форматі, який ми зробили. Адже існує "Вата шоу", є Рома Цимбалюк, спецкор УНІАНу в Москві – вони роблять антипропагандистські стріми або проекти. Але так, як робимо ми, не робить ніхто. Чому? Тому що це дуже дорого. Та й я – дівчина з іншої сфери, не блогерка. Я – телеведуча, яка ще й працює на порошенківському каналі, аж тут раптом… Ефект несподіванки плюс оці складові, які я назвала, забезпечили нам успіх.
Зваж, що ми працювали без реклами з першого дня – на це просто не було грошей. І навіть без реклами це облетіло практично всіх. Мені телефонували топ-менеджери крупних телеканалів: "Янина, о твоем проекте не говорит только столб". Півтора місяці – одразу "срібна кнопка" на YouTube. Зараз ми будемо розвивати проект – щоб не стояти на місці, потрібно змінюватись.
Дуже сподіваюся, що команда Зеленського в оголошеному ними намірі зробити проукраїнський телеканал російською мовою, який розповідатиме правду, створить парочку проектів, які будуть гучно займатися антипропагандою.
Вечер с Яниной Соколовой / Фото: May Lee
Ідея дематюкації? Це – п***ець
Лайка у медіа. У яких випадках вона є доречною?
Не забувай, що цей проект виходить в інтернеті. Я проти лайки в медіа – телебачення дивиться доволі широка аудиторія. Мені не хочеться, щоб мої сини чули матюки з моїх уст навіть під соусом антипропаганди. У нас же 18+ написано. YouTube – окей. Цільова аудиторія, яка приходить туди – окей. Але лайка на телебаченні – ні. Це надто безвідповідально.
У побуті дозволяєте собі міцне слівце?
Так, я лаюсь (Усміхається). Інколи виникають ситуації, коли неможливо не сказати слово, яке починається на "п" і закінчується на "ець". Не існує більш міцного вираження думок. Плюс – є багато людей навколо, які, на жаль, не до кінця розуміють свої завдання. Тож коли хочеться поставити їх на місце, міцнішого за лайку нічого немає, а вони по-іншому, по-хорошому, не розуміють. Напевно, в оточенні кожного з нас є такі люди. Лаюся я не системно, але раз на день – точно.
Яким нецензурним словом ви б охарактеризували ідею Богомолець щодо дематюкації?
Закон про дематюкацію Богомолець – це п**дець
Це – п**дець. Неможливо по-іншому сказати, адже пані Богомолець зробила це свідомо. Вона – дуже хитра і досвідчена жінка не тільки в медицині, але й у політиці. Їй потрібно було якимось чином підзаробити собі балів, щоб хоч кудись пройти на виборах. Тому вона зарядила цю тему, знаючи, що у суспільстві є старовіри, які дуже прискіпливо ставляться до питання чистоти мови і до "нового покоління, яке почало сильно матюкатися".
Дійсно, якщо ми зараз вийдемо на вулицю (а я вчора гуляла вечірнім Львовом), то зустрінемо категорію молоді, у якої – бунтарський вік, тож вона вживає багато матюків. Їхні батьки, звичайно, скажуть "Оля, вперед" – і проголосують за неї на виборах. Заради цього вона таке й зробила. Інших причин немає.
Чи реально замінити російську лайку українськими відповідниками?
Реально, але для цього потрібно створити модну українську лайку. Щоб вона була не тільки нами з тобою тут озвучена, а щоб нею спілкувалися на вулиці і YouTube-каналах. Коли україномовна лайка стане мемом, тоді її використовуватимуть усі.
Перш ніж закрити цю тему, хочу запитати про звернення Георгія Габунії, ведучого грузинського телеканалу "Руставі-2", до Путіна. Наскільки цей нецензурний спіч був доречним, майстерним, красивим?
Ідея – хороша. Чим сміливішими ми будемо з представниками країни-агресора, які роблять війну на наших територіях, тим краще нас чутиме ворог, а потім гратиме за нашими правилами. Сміливість у боротьбі з Росією – це шлях до перемоги, навіть якщо ти не до кінця впевнений у сміливості своїх кроків. Це така нація, яка поважає тільки силу. По-іншому з нею говорити неможливо. Мова компросів із росіянами – це припарка для мертвого.
Щодо "Руставі-2"… Я – за відсутність повторів. Ми також неодноразово зверталися. Чогось нового я там не побачила. Але те, що він (Габунія, – прим. ред.) зробив це в ефірі доволі рейтингового телеканалу – круто.
Сміливість у боротьбі з Росією – це шлях до перемоги | Фото: May Lee
Кива – це мікс "Ментів", французької комедії і серіалу "Бригада"
В очікуванні президентських виборів одіозний Михайло Добкін кинув вам фразу: "Вас всех, млядей петиных, уже очень скоро соберут в одном месте. Отхожем". Чи сприймаєте слова цього добродія серйозно?
Михайло Добкін, пан Насіров, Кива… Хто там ще у моєму списку? Це – мої улюбленці. Персонажі, на яких я не можу дивитися без сміху. Вони настільки кумедні, що я їх серйозно не сприймаю. Тому погрози, мовляв, нас закриють в одному місці, – це смішно.
Як вам вдалося зберігати серйозніть під час інтерв'ю з Іллею Кивою?
Кива – це персонаж із кіно
Ну він прекрасний, Олеже (Усміхається). Для мене – це персонаж із кіно. У мене є червоний диплом акторської освіти – я ж маю його десь застосовувати. От там і застосувала. Я намагалася бути з ним дуже серйозною і грати на його полі – за його психологічними правилами.
Персонажем якого кіно є Ілля Кива?
Ой, це мікс російських "Ментів", якоїсь французької комедії на кшталт фільмів із Луї де Фюнесом і серіалу "Бригада". Три в одному.
Нещодавнім гостем "Рандеву" став Юрій Андрухович, який вважає, що нова українська влада зміниться ще до закінчення свого терміну повноважень, або ж не зміниться вже ніколи. А якими наступні роки бачаться вам?
Я думаю, що ця влада протримається до кінця терміну. Якщо Зеленський не піде сам через, можливо, революційні настрої, які вже назрівають у людей, невдоволених його першими рішеннями, кадровою політикою, і протримається до закінчення повноважень, він захоче й далі утримувати владу. Це, насправді, український бич. Кожна влада має такі вади, тож намагається втриматись, щоб захистити себе і членів своєї бізнес-структури.
Я не знаю, яким буде Зеленський у наступні 5 років. Але передбачаю, що кадрова політика шляхом оточення себе людьми Коломойського буде тривати. Ми бачитимемо це в комітетах, коли у нас існує 256 голосів від Слуги Народу і повністю вся Адміністрація Президента (Офіс Президента – 24). Не забуваємо про Верховного головнокомандувача і дипломатичні вектори. Уяви: повна монополія влади!
Чим це закінчиться – подивимось. Але я вірю у революційність настроїв українців – навіть тих, хто голосував за Слугу Народу. Якщо раптом будуть порушені питання національної ідентичності, наприклад, перегляд мовного закону – моє оточення вийде, це 100 відсотків. А за мною стоїть ще мільйон людей, які підписані на мої сторінки і є моїми ідеологічними друзями. Якщо бодай частина із них вийде на вулицю – це вже буде неабиякий Майдан. Владу потрібно контролювати і максимально створювати умови, в яких ми будемо залишатися при своєму. Навіть якщо вони думають "какая разница".
Ви двічі запрошували Зеленського до себе на ефір. Він так і не прийшов…
Це була ціла історія. Спершу я не називала його "сцикуном". Записала відео у машині, яке набрало мільйон переглядів, де сказала: "Приходь до мене, якщо ти – не сцикун". Зробила це, бо раніше ми надсилали різні офіційні листи – нуль реакції. Нам обіцяли, що він розгляне – не розглянув.
Потім я звернулася через нинішнього замголови Адміністрації Президента (Офісу Президента – 24) напряму – це мій старий знайомий. Ми з ним обговорили в одному з месенджерів дату приходу. Зеленський мав прийти, але відмовився. Це був один раз. Потім вони сказали: "Да-да-да, подождите – на следующей неделе". Настав наступний тиждень – він знову не зміг. Тож я не витримала і написала те, що написала.
У другій частині інтерв'ю Яніна Соколова розповість про найскладніші випадки зі зйомок програми "Рандеву", перепалку із Наталією Мосійчук, переговори із Порошенком та свого екс-коханого, який опинився… в "ЛНР".