Таку думку в інтерв'ю "Фокусу" висловив міністр екології Роман Абрамовський.
Збитки підраховують, це будуть мільярди гривень. На Луганщині, швидше за все, дійсно були підпали – близько 100 осередків займання, що неможливо в разі звичайної лісової пожежі,
– підкреслив міністр.
Абрамовський також розповів, що розв'язувати проблему відновлення згорілих лісів можна двома шляхами: шляхом самозасівання і за допомогою централізованого висаджування молодих саджанців.
"Є два підходи до цієї проблеми. Один – природне відновлення, самозасіання лісів за рахунок перенесення насіння. Ми аналізуємо проблему з німецькими фахівцями і вважаємо, що природне відновлення в деяких випадках краще – так ліс буде стійкішим. Інший підхід полягає в висаджуванні дерев лісогосподарськими підприємствами . Думаю, застосуємо комбіновану модель", – підкреслив міністр.
Абрамовський також зазначив, що особливості регіону диктують свої правила відновлення згорілих зелених насаджень.
"Це залежить від багатьох факторів: типу ґрунту, характеру ґрунтових вод та ін. Лісорозведення не так дорого коштує, але кліматичні умови на сході України несприятливі. Необхідно висаджувати сіянці із закритою кореневою системою. Вони коштують набагато дорожче, але у них практично стовідсоткова приживлюваність. навіть якщо кліматично умови не дуже сприятливі, то в ґрунті, що закриває кореневу систему, є поживні речовини, яких вистачає приблизно на рік", – розповів міністр.
За словами Абрамовського, зараз за подібною технологією працює один завод у Львівській області, але для закриття потреб потрібно ще хоча б 4 аналогічних підприємства. Одне вже заплановано до відкриття на сході України в першому півріччі 2021 року. З місцем розташування ще трьох в міністерстві поки визначаються – швидше за все, вони будуть побудовані в одному з центральних регіонів – на Черкащині чи Полтавщині. І в такому випадку питання з виробництвом сіянців із закритою кореневою системою в Україні буде вирішене.
Що ж стосується лісових пожеж, Абрамовский скептично відреагував на припущення про навмисні підпали.
Я далекий від думки, що хтось спеціально підпалює ліс, це скоріше робиться з необережності. Раніше ліс не горів настільки масштабно, бо не був таким сухим, як зараз. Зазвичай спочатку загоряється суха лісова підстилка, але вогонь не перекидався на зрілу деревину,
– розповів міністр.
"У той же час у нас масово підпалюють суху траву, через що відбуваються викиди шкідливих речовин в повітря. Це збитки для біорізноманіття, дрібні тварини не встигають піти із зони підпалу. Ми виступаємо за посилення покарання за підпали сухої трави. Обговорюємо варіант, щоб відповідальність ніс власник або користувач земельної ділянки. Також умови користування повинні включати в себе турботу про екологічну безпеку", – додав він.
Раніше повідомлялось, що у вересні Луганщина була охоплена вогнем: від численних пожеж постраждало не менше 20 тисяч га. Із зони лиха евакуйовано 150 осіб, загинули 11. Серед загиблих – як мирне населення, так і військовослужбовці ЗСУ, яких залучали до гасіння пожеж.
При цьому численні екоактивісти ніяк не відреагували на стихійне лихо. Можливо, через те, що, як припускають багато експертів, екотематика в Україні все частіше використовується для шантажу або в політичних цілях, ніж для розв'язання болючих проблем навколишнього середовища.