Послухав "Свободу слова". Головний висновок: Зеленський не збирається давати задню у питанні перезавантаження Конституційного суду, про що, власне, і сказав.

Читайте також Загроза з Росії нікуди не зникла: що має зробити РНБО в умовах внутрішньої боротьби

Зачароване коло КСУ

Аргументація при цьому використовується наступна: чекати немає часу, необхідно терміново щось робити через негативні наслідки для системи боротьби з корупцією. Так само помітно, що у цьому він спирається на підтримку "топ-антикорупціонерів". Що, у свою чергу, ставить питання про підтримку тих, хто має значний вплив на антикорупціонерів. Схоже, вона все ж є. Логіка при цьому теж зрозуміла.

Я вивчив численні альтернативні пропозиції, які останнім часом лунають з усіх боків. У тому числі – і з правлячої партії. Насправді, вони не такі уже й альтернативні.

Тут варто розуміти, що Конституційний суд визнав неконституційною не просто конкретну статтю 366-1 Кримінального кодексу, а кримінальну відповідальність як таку за порушення при декларуванні. У кримінальному процесі немає і не може бути рішень, які могли би повертати у минуле кримінальну відповідальність. Від дня публікації рішення Конституційного суду і до сьогодні немає ані статті 366-1 Кримінального кодексу, ані загалом можливості встановлювати кримінальну відповідальність за порушення при декларуванні. Будь-яке нове рішення парламенту, яке спробує відновити таку кримінальну відповідальність, буде апріорі не працюючим. Його навіть не треба буде заново оскаржувати в Конституційному суді.

Це фундаментальна річ, фундаментальне положення. Бо, які штрафи (без кримінальної відповідальності) зупинять чиновників-мільярдерів від брехні про власні доходи? Та заплатять вони ті штрафи. Коротше кажучи, це все зведення самої ситуації якоїсь боротьби з корупцією до абсурду.

Про е-декларування та суддів

Щодо електронного декларування та контролю з боку НАЗК, то це теж не можна відновити законом. Лише створити наново. І вони будуть діяти лише по відношенню до декларацій, які будуть подані вже після набуття чинності новим законом. Спроби ж поширити його на період до ухвалення нового закону будуть оскаржуватися. І справедливо.

Зверніть увагу! Багато на кону: чому сьогодні необхідно заблокувати роботу КСУ

Ну і окрема тема – декларації самих суддів. Якщо виходити з рішення КС, то для них треба створювати якесь окреме "суддівське НАЗК", доводячи ситуацію до більшого абсурду.

Чи є механізм, який зупинить Конституційни суд?

Я знаю про наявні альтернативні пропозиції, як усе повернути і швидко.

Вчора на нараді очільників фракцій у спікера обговорювалося питання повернення в законодавство електронних декларацій. Хочуть повернути усе в законодавство без змін на два місяці, аби "нормально все відпрацювати".

Головна проблема цієї ідеї зі статтею 366-1 КК. Якщо вона скасована, то не можна повернути її чинність назад у часі, поки вона була скасована. Це фактично означає зворотну дію у кримінальному процесі, що не є можливим.

Інший проєкт – депутати від партій "Слуга народу" та "Голос" реєструють зміни до закону про Конституційний суд. Зокрема, у статті 10 про повноважність суду пропонується збільшити кворум з 12 до 17 суддів. При тому, що зараз у суді 15 суддів. Отже, усі рішення суду будуть заблоковані. Це зупинить наступ з боку КС, але, думаю, на той момент найбільш руйнівні рішення уже будуть ухвалені, а механізмів, як повернути усе назад, все одно не буде.

Тому напів рішення працювати не будуть. Отже, на нас чекає "останній і рішучий бій". Ставки тут – зрозумілі.

Ясно, що хтось бачить у ситуації тригер для нового Майдану, який можна спробувати використати у своїх інтересах. Проблема в тому, що наслідків ніхто передбачити не може. Що і проти кого буде спрямоване – теж.

Ми з нашою заплутаною та створеною для махінацій правовою системою, корупційними чиновниками та схильністю до хаосу уже добряче встигли усім набриднути. Навряд чи хтось проковтне чергове удавання дурника.

Рекомендуємо! Дорожня карта для Зеленського: як звільнити суддів КСУ і не нашкодити

Мені нещодавно написали, що КС у нас фактично було створено як своєрідну верхню палату парламенту. І це дійсно так. Цей орган формується на основі критеріїв політичних, ухвалює політичні рішення, має фактичне право вето по відношенню до рішень ВР. Водночас вето безумовне, а членство в органі (на відміну від ВР) – дуже довге. Фактично – це український сенат, створений для представництва інтересів феодальної "еліти" у протиставленні до залежної від народу Ради.

Що б не ухвалила погана, але обрана Рада, може скасувати не обраний ніким, але кооптований ключовими політичними гравцями "сенат". І це не вирішиш навіть простим перезавантаженням. Без реформ у напрямку деполітизації КС він все одно повернеться до свого звичного статусу.