Замовчування про Чорнобильську катастрофу
Чорнобильська катастрофа – напевно, найбільш відома і фатальна аварія за весь час існування Радянського Союзу, але навіть її замовчували. У час коли від держави чекали оперативного реагування і чітких рекомендацій для населення, система продовжувала оберігати саму себе.
Читайте також: Згадати Все: Залізна завіса. Частина 1
У перші дві доби людям мали повідомляти про те, як уберегтись від радіації, проте цього не зробили. І можливо ця інформаційна блокада продовжилася б, якби підвищення рівня радіації не зафіксували аж у далекій Швеції.
У Чорнобильській катастрофі загинули тисячі людей
Про те як захистити себе від радіації населення так і не дізналося – ні в перші дні, ні навіть місяці після аварії. А на травневі свята у Києві відбувся традиційний парад.
Одразу після аварії вітер дув від Києва, тому влада сподівалася, що 1 травня в Києві забрудненого повітря не буде. А відмовитись від свята вони не могли,
– сказав історик Віктор Крупина.
Згодом радянська влада видала чергові рекомендації для ЗМІ – як правильно висвітлювати Чорнобильську катастрофу. Там було 26 позицій, зокрема не можна було говорити про причини аварії, масштаби катастрофи і її вплив на здоров'я людей.
Цинічне замовчування Куренівської трагедії
Бабин Яр тоді заповнювали відходами виробництва цегельних заводів. Сам по собі дивний проект,до того ж технологічно помилковий. Маса пульпи прорвала стінки дамби і хвиля заввишки 14 метрів накрила столичну Куренівку. За деякими джерелами, тоді одномоментно загинуло аж до півтисячі людей.
Дивіться відео: що відомо про Куренівську трагедію
У перший же день влада відімкнула в столиці міжміський та міжнародний звязок. Попри все інформація просочувалась – через іноземні радіо, які про трагедію розповіли у перший же день.
Київ про куренівську трагедію попри замовчування знав і говорив – пошепки. Відсутність адекватної офіційної інформації породжувало зливу чуток. Існували навіть містичні версії.
Іші моторошні трагедії та аварії, які приховува Радянський Союз
► У 1957 році у Челябінську сталася перша в Радянському Союзі радіоактивна катастрофа – вибухнула ємність з ядерними відходами.
Пішла величезна хмара. Тоді постраждало 250 тисяч людей. На заході взагалі не знали, що відбувається – чутки були, шо це просто ядерні випробування,
– розповів історик Павло Бондаренко.
► 25 квітня 1967 року у Києві на мості Патона міський автобус зіткнувся з трамваєм і злетів у річку Дніпро. За деякими даними, загинуло близько 45 пасажирів. Проте про цю подію тоді не повідомили жодні новини.
► 11 серпня 1979 року у авіакатастрофі загинула футбольної команди "Пахтакор". Але про цю аварію дещо було відомо, оскільки треба було якось пояснити, куди поділися сімнадцятеро футболістів команди вищої ліги. В небі зіткнулися два ТУ-134. На бортах обох літаків перебувало 178 людей – не вижив жоден.
В авіакатастрофі загинула футбольна команда "Пахтакор"
Радянському союзу на все був потрібен час. Чи повідомляти про трагедію взагалі? Все залежить від резонансу і реакції світу. Якщо повідомляти про ці події, то публікації в пресі мали бути максимально нейтральні. Вони не давали жодних деталей, а повідомлення зводилося до – влада працює, комісія створена, ситуація під контролем.